05.05.2023 року в залі «Колізей» Торгово-промислової палати України відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Стандарти і практика мультидисциплінарного підходу на первинній ланці».
Захід, організований у сучасному форматі – аудиторно + онлайн, був присвячений поліпшенню ефективності роботи сімейних лікарів в умовах воєнного часу.
▶️Запис конференції | Фотоальбом
Організаторами конференції виступили: Національний університет охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика, Українська Асоціація Сімейної Медицини, Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів, Агентство Медичного Маркетингу та Українська федерація професійних медичних об’єднань. Захід відбувся за сприяння Міністерства охорони здоров’я України.
Партнерами конференції були: фармацевтичні компанії «Асіно», «Байєр», «Біокодекс», «Алкалоїд», «Юніфарм», НВК «Екофарм» та «Валартін фарма», компанія «MedBuy оnline» та онлайн-сервіс MyHeal; інформаційними партнерами – видавничий дім «Здоров’я України. Медичні видання» та сайт-газета для лікарів «Академія Успішного Лікаря».
Модераторами конференції виступили:
Олександр Толстанов
президент Української Асоціації Сімейної Медицини, д-р мед. наук, голова Вченої ради НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, чл.-кор. НАМН України, проректор з науково-педагогічної роботи, професор кафедри управління та публічного адміністрування НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, Заслужений лікар України;
Юрій Чертков
засновник та директор Агентства Медичного Маркетингу, лікар, бізнес-тренер;
Віктор Сердюк
президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів.
Війна, що триває вже понад рік, вкотре доводить, що медицина є однією з найважливіших складових критичної інфраструктури країни, а її гнучка та своєчасна адаптація до реалій воєнного стану істотно посилює стійкість і потенціал держави.
Війна, що триває вже понад рік, вкотре доводить, що медицина є однією з найважливіших складових критичної інфраструктури країни, а її гнучка та своєчасна адаптація до реалій воєнного стану істотно посилює стійкість і потенціал держави.
Відповідно, суттєво зростає роль лікарів первинної ланки, які продовжують працювати в умовах викликів війни. Практика довела, що найбільш універсальним і дієвим методом поліпшення роботи первинки є мультидисциплінарний підхід до ведення пацієнтів, із кваліфікованою інтеграцією рекомендацій (одного або декількох клінічних спеціалістів) за умов якісної координації із сімейним лікарем. Саме тому провідні експерти з різних галузей медицини присвятили свої доповіді актуальним мультидисциплінарним питанням.
З вітальним словом до учасників конференції звернулися президент Української Асоціації Сімейної Медицини Олександр Толстанов; в. о. зав. кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗУ ім. П. Л. Шупика Ольга Коваленко та президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. Вони подякували лікарям первинної ланки за щоденну нелегку працю та висловили надію, що отримані на конференції знання сприятимуть подальшому розвитку та вдосконаленню української сімейної медицини.
Розпочав захід Олександр Толстанов. Його виступ був присвячений впровадженню ідеології превентивної медицини, що базується на концепції 4П. Доповідач наголосив, що сімейна медицина має бути:
- предиктивною, тобто використовувати сучасні технології, щоб оцінити ризики розвитку захворювань та знайти можливості запобігти їм;
- профілактичною;
- персоналізованою, тобто враховувати індивідуальні особливості людини;
- партнерською – підключати пацієнтів до процесу ухвалення рішень.
Оскільки витрати на медичне обслуговування постійно зростають, головним завданням сімейного лікаря має бути покращення стану здоров’я своїх пацієнтів. Більше здоров’я – менше хворих. Тож варто переходити до концепції регулярного моніторингу, відновлення, збереження та зміцнення здоров’я українців. Допомогти в цьому може медична електронна платформа MyHeal, створена для реалізації принципів превентивної медицини.
Про можливості цього інноваційного багатофункціонального онлайн-сервісу розповіла Ольга Мітюшова, лікарка сімейної медицини. Платформа є інформаційною системою, акредитованою в МОЗ. Вона надає можливість створити кабінет лікаря і кабінет пацієнта, що пов’язані постійним інтерфейсом в аудіо, відео і текстових форматах. Функціонал дозволяє проводити моніторинг основних показників здоров’я, аналізувати дані про поточний стан здоров’я та інформувати лікаря і пацієнта про відхилення. Завдяки MyHeal лікар перебуває на постійному онлайн-зв’язку зі своїм пацієнтом, щоб коригувати лікування, здійснювати функції нагадування та контролю. До того ж платформа забезпечує лікарів програмою штучного інтелекту для автоматизованого встановлення діагнозу.
Професорка кафедри сімейної медицини НУОЗ ім. П. Л. Шупика, д-рка мед. наук, експертка ВООЗ, МОЗ та НСЗУ, головна позаштатна спеціалістка з фаху «Загальна практика – сімейна медицина» Департаменту охорони здоров’я КОДА, акад. НАНВО України, чл. Wonca World і Wonca Europe, Вікторія Ткаченко присвятила свою доповідь особливостям перебігу ГРВІ у 2023 році та підходам до лікування цих розповсюджених захворювань. Спікерка зазначила, що, на відміну від попереднього сезону, коли серед циркулюючих вірусів домінував SARS-CoV-2, у поточному році приблизно половина зафіксованих випадків ГРВІ спричинені вірусом грипу. Натомість збудником переважної кількості випадків коронавірусної хвороби є новий штам Omicron XBB.1.5, який швидко поширюється, сприяючи новим спалахам захворювання. Надалі доповідачка висвітлила особливості його перебігу, що утруднюють встановлення діагнозу, а оскільки XBB.1.5 може спричиняти небезпечні ускладнення, будь-яку ГРВІ необхідно розглядати як потенційний COVID-19 і починати якомога раніше лікувати пацієнта як хворого на ковід. Такий підхід забезпечує вчасну адекватну терапію, зменшує кількість тяжких випадків, ускладнень, госпіталізацій та смертей. Насамперед слід послаблювати вірусне навантаження, призначаючи етіотропне лікування в перші дні хвороби на амбулаторному етапі. Протокол МОЗ України рекомендує пряму противірусну терапію для пацієнтів із груп ризику. До прикладу, доступним в Україні противірусним засобом прямої дії є Протефлазід®, який більш як 20 років застосовується під час різних видів ГРВІ. Препарат пригнічує реплікацію ДНК- та РНК-вірусів, інгібує синтез вірусоспецифічних ферментів, зокрема 3CL-протеази SARS-CoV2. Спікерка навела дані доклінічних досліджень та ретроспективних клінічних спостережень, що свідчать про високу противірусну активність препарату Протефлазід®, а також схеми його застосування для різних вікових груп хворих на ГРВІ.
Андрій Дорофєєв, д-р мед. наук, проф., зав. кафедри терапії та геріатрії НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, національний представник України в Європейському товаристві коліту і хвороби Крона, член Американської гастроентерологічної асоціації, член товариства терапевтів України, представив доповідь, присвячену діагностиці та лікуванню функціональних захворювань кишечника на первинній ланці. Проблема є доволі розповсюдженою – за даними статистики, синдром подразненої кишки (СПК) є найбільш поширеним функціональним розладом кишечника. До того ж хворіють переважно люди молодого, працездатного віку, тому сімейним лікарям вкрай важливо вміти діагностувати й лікувати зазначену патологію. Спікер навів критерії діагностики захворювання, розповів про патофізіологічні механізми розвитку симптомів СПК, зокрема про роль кишкової мікробіоти, а також надав покроковий алгоритм дій сімейного лікаря згідно з настановами Української гастроентерологічної асоціації (2019). На думку автора, до схеми терапії СПК варто включити препарат Колонзак™, що містить пробіотичні штами, інулін та масляну кислоту, яка сприяє підтримці захисного кишкового бар’єру в здоровому функціональному стані.
Тему захворювань кишечника продовжив Володимир Чернявський, професор кафедри внутрішньої медицини № 1 НМУ імені О. О. Богомольця, який зосередився на проблемі гемороїдальної хвороби. Геморой виявляють у 10–15 % дорослого населення, а його питома вага серед захворювань прямої кишки становить 42 %. На жаль, сімейні лікарі рідко діагностують цю патологію, однак саме вони можуть бути тією ланкою, завдяки роботі якої гемороїдальну хворобу можна виявити та пролікувати на ранніх стадіях. Тож спікер зосередив увагу на клінічних ознаках певних стадій геморою, симптомах «червоних прапорців», що вказують на органічну причину захворювання, та на диференційній діагностиці. Щодо ведення пацієнтів з гемороїдальною хворобою, то національна асоціація колопроктологів рекомендує на початкових стадіях (І–ІІ), коли немає ускладнень (кровотеча, гострий тромбоз гемороїдальних вузлів) та локальних змін у перианальній зоні та на поверхні вузлів, проводити базову консервативну терапію лікарям загальної практики-сімейної медицини. Доповідач окреслив принципи й засоби місцевої терапії геморою та представив лінійку Реліф®, зручну для застосування сімейними лікарями, оскільки вона містить декілька найменувань, розроблених для лікування різних симптомів, та дозволяє охопити весь спектр проявів гемороїдальної хвороби.
Застосуванню новітніх технологій у практиці сімейного лікаря присвятили свою доповідь Олена Черненко, фахівчиня в організації та управлінні охороною здоров’я, засновниця консалтингового агентства «Медкапіталгруп», радниця з питань розвитку проєкту CheckEyе, та Андрій Король, лікар-офтальмолог, д-р мед. наук, старший науковий співробітник, зав. відділу вивчення біологічної дії та застосування лазерів в офтальмології ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України», медичний радник проєкту CheckEyе. Вони розповіли про можливості масового скринінгу діабетичної ретинопатії за допомогою штучного інтелекту. Сьогодні, коли населення старішає і держави витрачають величезні кошти на лікування хронічних захворювань, сучасні технічні рішення дозволяють виявити хворобу на ранніх стадіях і, відповідно, запобігти розвитку тяжких ускладнень і вартісної терапії. Завдяки діагностичній системі на основі штучного інтелекту CheckEyе виявити таке небезпечне ускладнення цукрового діабету (ЦД), як ретинопатія (ДР), можна в будь-яких віддалених регіонах країни (обладнання мобільне) та без участі лікаря (працює середній медичний персонал). Пропускна здатність системи величезна – висновок готовий протягом 30 секунд з >90 % точністю. Після отримання висновку пацієнта скеровують на консультацію лікаря (можна навіть надіслати світлини офтальмологу) і ухвалюють рішення щодо терапії. Користуючись системою CheckEye, сімейний лікар заощаджує час, виявляє хворобу на ранніх стадіях та уникає занедбаних випадків ДР серед своїх декларантів (а важкість ДР корелює з іншими ускладненнями ЦД).
Другу частину конференції відкрила Ольга Коваленко, д-рка мед. наук, проф., в. о. зав. кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, лікарка-неврологиня, лікарка загальної практики. Темою її виступу були полінейропатії різного генезу та ведення таких пацієнтів на первинній ланці. Полінейропатії – це множинне двобічне ураження нервів у дистальних відділах кінцівок з наявністю поліневритичного синдрому. Означена патологія трапляється доволі часто, оскільки існує безліч причин для її розвитку – метаболічні розлади, ендокринні та системні захворювання, інфекції, ураження токсинами тощо. Спікерка детально описала, за якими ознаками сімейний лікар може виявити полінейропатію, як правильно встановити неврологічний діагноз, у яких випадках хворий потребує додаткових (та яких саме) методів обстеження. У разі полінейропатії вкрай важливо визначити причину, що призвела до ураження нервів, адже саме етіотропна та патогенетична терапія чинить найбільш виражений ефект. Важливі також симптоматичне та відновне лікування. Доповідачка навела схеми лікування нейропатичного болю та рекомендувала препарати, які сприяють відновленню нервових волокон, зокрема засіб Юнігамма®, який містить вітаміни групи В, холін, фолієву кислоту та уридину монофосфат, що запускає процеси регенерації периферичних нервів.
Сергій Крамарьов, д-р мед. наук, проф., зав. кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ ім. О. О. Богомольця, Заслужений лікар України, доповів про принципи терапії гострих кишкових інфекцій у дітей та дорослих. Спікер зазначив, що у 69–70 % випадків збудниками інфекційної діареї є віруси, тому антибіотики не є обов’язковим компонентом лікування будь-якої діареї. Доповідач розповів про симптоми, притаманні вірусній та бактеріальній діареї, виокремив групи пацієнтів, які потребують або не потребують мікробіологічних досліджень, та висвітлив сучасні підходи до лікування інфекційної діареї. Зокрема, фундаментом терапії цих захворювань є оральна регідратація (гіпосмолярні розчини) та активна терапія (пробіотики, такі як Saccharomyces boulardi, Lactobacillus rhamnosus GG та Lactobacillus reuteri DSM). Застосовується також антисекреторна терапія (Рацекадотрил у перші 2 доби у разі ротавірусної діареї) та антибіотики під час бактеріальної діареї. Спікер представив гайдлайни різних профільних організацій, таких як BOOЗ, Лікарі без кордонів та інших, щодо ефективності певних антибактеріальних препаратів під час інфекційної діареї. Усі вони визначають препаратами першого вибору азитроміцин та цефалоспорини ІІІ покоління, насамперед цефіксим, який в Україні представлений препаратом Сорцеф® у лікарській формі гранул для приготування оральної суспензії. Такий антибіотик зручний для використання в амбулаторних умовах, оскільки після приготування може зберігатися за кімнатної температури протягом двох діб.
Інна Гогунська, д-рка мед. наук, заст. керівника Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України», Заслужена лікарка України, зосередила увагу на методах діагностики та ефективного лікування алергічного риніту (АР). Вона представила Міжнародні рекомендації щодо лікування АР (ARIA, 2020) та уніфікований протокол первинної, вторинної та третинної медичної допомоги під час зазначеної патології, які наголошують на необхідності зменшення контакту або усунення причинного алергену, застосуванні фармакотерапії та проведенні так званої алерговакцинації (за умови визначення алергену). Доповідачка зауважила про важливість іригаційно-елімінаційної терапії, що має проводитися спільно з медикаментозним лікуванням, та навела приклад ефективного засобу, який може застосовуватися з цією метою, – назальний спрей Назомер®, що містить слабогіпертонічний розчин морської солі, декспантенол та гіалуронат натрію. Завдяки складу засіб чинить протизапальну дію, зменшує кількість слизу, покращує мукоциліарний кліренс, стимулює репарацію і загоєння пошкоджених ділянок слизової оболонки носової порожнини.
Наприкінці другої частини конференції виступила Галина Бекетова, д-рка мед. наук, проф., чл.-кор. НАМН України, зав. кафедри дитячих і підліткових захворювань НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, Заслужена лікарка України. Тема її доповіді була надзвичайно актуальною для сімейних лікарів – ефективний догляд за носовою порожниною в дітей у нормі та у разі патології. Спікерка окреслила особливості будови та функціонування носової порожнини в дитячому віці, наголосила на важливості підтримки вільного носового дихання для психофізичного розвитку дитини та представила алгоритм дій лікаря під час гострого риносинуситу в дітей згідно з Консенсусом EPOS 2020. Особливу увагу доповідачка приділила назальному лаважу (елімінаційній терапії), який, на жаль, не завжди широко рекомендують сімейні лікарі. Для очищення носових ходів дитини сімейному лікарю у пригоді стануть продукти широко відомої лінійки Маример®, створені на основі натуральної морської води, багатої на природні мінеральні солі та морські мікроелементи. Важливе місце у виступі було відведене питанням діагностики та лікування найбільш поширеного ускладнення захворювань порожнини носа в дітей – гострого середнього отиту.
Веденню пацієнтів з артеріальною гіпертензією на первинній ланці присвятив свою доповідь д-р мед. наук, проф., зав. відділення симптоматичних гіпертензій ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска НАМН України», експерт МОЗ за фахом «Кардіологія» Юрій Сіренко. Як зазначив спікер, більшість світових настанов, зокрема американські та європейські, наголошують на необхідності більш жорсткого контролю артеріальної гіпертензії (норма – 130/80мм рт. ст.), який здійснюється за допомогою комбінованої терапії. Зазвичай ці комбінації містять блокатор кальцієвих каналів (БКК) або діуретик. Використовуючи дані відомих досліджень, доповідач розвіяв популярні серед лікарів загальної практики міфи про небезпеку призначення тіазидних та тіазидоподібних діуретиків під час АГ, ускладненій тими чи іншими серцево-судинними захворюваннями, представив покрокову схему лікування резистентної АГ від Американської асоціації серця, проілюстрував її практичним прикладом лікування пацієнта та анонсував появу нового хлорталідону – препарату Таліпрес® Асіно.
У межах третьої частини конференції був проведений майстер-клас з анальгезії хронічних больових синдромів. Експертами в ньому виступили Анатолій Царенко, д-р мед. наук, зав. кафедри паліативної та хоспісної медицини НУОЗУ ім. П. Л. Шупика; Зоя Максимова, асистентка кафедри паліативної і хоспісної медицини НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, зав. відділення паліативної і хоспісної допомоги ММ «Добробут», керівниця виїзної служби паліативної і хоспісної допомоги БФ «СВОЇ», та Юлія Мендес, асистентка кафедри паліативної і хоспісної медицини НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, клінічна провізорка, провідна спеціалістка напрямку «сильнодіючі та опіоїдні анальгетики». Доповідачі зосередилися на головних принципах фармакотерапії хронічного болю за ВООЗ: пероральному прийомі знеболювальних, терапії болю «на випередження», призначенні препаратів по висхідній – від легких анальгетиків до сильних опіоїдів, індивідуальному підході, регулярності прийому тощо. До слухачів була доведена інформація про зміни в «Стандартах медичної допомоги при хронічному больовому синдромі» (згідно з наказом № 643 від 06.04.23), а також про оновлені правила виписування рецептів на психотропні та наркотичні речовини у зв’язку з впровадженням електронних рецептів.
Перед учасниками конференції виступали не лише медики. Своє бачення сутності і причин російсько-української війни, післявоєнного майбутнього нашої країни та її шансів на модернізацію і перехід на наступний щабель розвитку представив Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл. До дискусії згодом доєднався Євген Дубровський, інфекціоніст, військовий лікар, який висловив цілковиту підтримку впровадженню інновацій у медицину, однак зауважив, що робити це варто вкрай виважено, щоб практикуючий лікар не перетворився на заручника бюрократичних процесів, мав час на особисту роботу з пацієнтом та вдосконалення своїх професійних навичок.
Наша медицина має певні переваги, в чому могли переконатися українці, які перебували за кордоном, і ці переваги варто зберегти. Звісно, учасники конференції не могли з цим не погодитися! Вони висловили подяку нашим захисникам, зокрема й військовим медикам за можливість продовжувати професійний розвиток під час війни, та запланували нову, не менш цікаву зустріч.
