08.05.2026 року в IQ Business Center (м. Київ) відбулася практична мультидисциплінарна медична конференція для лікарів первинної та вторинної ланок.
Захід пройшов у сучасному форматі – аудиторно+ онлайн.
▶️Запис конференції | Фотоальбом
Організаторами та провайдерами конференції виступили: Українська Асоціація Сімейної Медицини, Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, Всеукраїнська Рада Захисту Прав та Безпеки Пацієнтів, Українська Федерація Професійних Медичних Об’єднань, Агентство Медичного Маркетингу, екосистема для лікарів DocAdvisor.
Партнерами заходу були: сайт-газета для лікарів «Академія Успішного Лікаря», сервіс з пошуку та бронювання ліків LIKI.UA; категорійний планувальник LIKI Research, ТОВ «Видавничий дім «Здоров’я України. Медичні видання» та фармацевтичні компанії: АТ «Фармак», «Дарниця», «Алкалоїд», «Асіно», «Валартін фарма», НВК «Екофарм», Київський вітамінний завод, Наброс Фарма Пвт. Лтд., ТОВ Атіс Фарма, «Кусум Фарм, Україна».
Модераторами конференції виступили:
Юрій Чертков
засновник та директор компанії «Агентство Медичного Маркетингу», лікар, бізнес-тренер; засновник сервісу LIKI.UA
.
Світлана Галич, доктор медичних наук, професор акушерства та гінекології, завідувачка кафедри акушерства, гінекології та педіатрії Міжнародного гуманітарного університету (Одеса)
В сучасних умовах роль лікаря змінилась. Внаслідок війни пацієнти стали складнішими – майже всі вони коморбідні, перебувають під впливом хронічного стресу та мають психосоматичні проблеми. І, незалежно від спеціальності, лікар стикається з цими викликами щодня. Як працювати з такими пацієнтами? Насамперед, системно: від першого прийому до координації між спеціалістами. Тож провідні експерти медичної галузі України зібралися на конференцію, щоб представити учасникам практичні алгоритми, реальні клінічні кейси та надати відповіді на запитання, з якими лікарі найчастіше стикаються в щоденній практиці.
Захід відкрив доктор медичних наук, заслужений лікар України, член-кореспондент НАМН України, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, голова Вченої ради НУОЗУ ім. П.Л. Шупика, професор кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування, Президент Української Асоціації сімейної медицини Олександр Толстанов. Доповідь професора Толстанова та співавторів була присвячена переходу української сімейної медицини від застарілих інструкцій 2002 року до нової прагматичної моделі лікаря загальної практики (Стандарт 2026), яка фокусується на біопсихосоціальному підході, автономності та реальних компетентностях фахівця («що лікар здатен робити»). Розроблений Галузевою радою стандарт базується на 7 узагальнених трудових функціях, забезпечує 100% відповідність європейським характеристикам WONCA Europe 2023 та інтегрує глобальні концепції One Health і Planetary Health. Особливістю моделі є її повна адаптація до викликів України, зокрема унікальні для ЄС протоколи роботи з ветеранами (Trauma-informed care, ПТСР), супровід вразливих груп в умовах міграції та інтеграцію послуг ментального здоров’я. Нова архітектура також пропонує чітку систему професійного зростання лікаря (від базового до керівного рівня, залежно від стажу та балів БПР) і створює передумови для автоматичного визнання українських кваліфікацій у ЄС.
Надалі учасникам конференції було презентовано Medical Center Orthotics & Prosthetics (MCOP) – провідний центр протезування та відновлення з понад 20-річним досвідом військового протезування та 18-річним партнерством із Міноборони США, філіал якого працює в Україні (м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86Д). Центр здійснює високотехнологічне протезування верхніх і нижніх кінцівок, пропонуючи пацієнтам високофункціональні та спортивні протези, а також повний комплекс супутніх послуг. На базі закладу реалізуються програми адаптації та оптимізації ходи, проводяться групові заняття й зустрічі груп підтримки, а також забезпечується подальший сервіс, точне налаштування та постійний медичний супровід після протезування для максимально ефективної реабілітації.
У доповіді доктора медичних наук, професора, завідувачки кафедри фармакології НМУ ім. О.О. Богомольця, Відмінниці освіти України Ганни Зайченко було висвітлено проблему раціональної антибіотикотерапії респіраторних інфекцій у дітей в умовах глобального виклику антибіотикорезистентності. Наголошено, що β-лактами залишаються основою лікування бактеріальних інфекцій в педіатрії, де препаратами першої лінії є амоксицилін та цефалоспорини. Втім особливу увагу спікер приділила саме цефалоспоринам III покоління (зокрема пероральному цефіксиму та цефподоксиму (Фоксеро®, Алкалоїд АД ) ), які стають кращою доказовою альтернативою при неефективності стартової терапії, алергії на пеніциліни, інфекціях, спричинених β-лактамазопродукуючими збудниками, або за потреби забезпечення високої прихильності (комплаєнсу) до лікування. Авторка підкреслила, що вибір антибіотика має базуватися на етіологічному підході, віці дитини та оптимальному балансі між клінічною ефективністю, безпекою та економічною доступністю препарату без компромісів щодо якості.
Доповідь доктора медичних наук, професора, Заслуженого лікаря України, керівника Центру ревматології КЛ «ФЕОФАНІЯ» Ірини Головач була присвячена проблемі диференційованого лікування скелетно-м’язового болю крізь призму фенотипів больового синдрому (ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного) та визначено місце нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) у терапії. Наголошено, що раціональний вибір системного НПЗП має базуватися на індивідуальній оцінці стану пацієнта, балансуючи між високою протизапальною ефективністю та профілем безпеки (кардіоваскулярними та гастроінтенстинальними ризиками), де препаратами вибору часто стають селективні інгібітори ЦОГ-2 або збалансовані НПЗП, зокрема Доларен® таблетки ( Наброс Фарма Пвт. Лтд ). Особливу увагу було приділено перевагам локальної терапії із застосуванням комбінованого топічного засобу (на прикладі Дорален® гелю, що поєднує диклофенак, ментол та метилсаліцилат), який завдяки синергічній дії компонентів забезпечує швидкий знеболювальний ефект, глибоке проникнення у вогнище запалення та високу безпеку, дозволяючи мінімізувати або повністю замінити системне навантаження.
У доповіді професора кафедри терапії Національного Університету Охорони Здоров’я України ім. П. Л. Шупика Марини Кочуєвої було детально розібрано роль ендотеліальної дисфункції як початкового етапу розвитку більшості серцево-судинних захворювань та визначено терапевтичні шляхи захисту судин. Наголошено, що ключовим фактором нормального функціонування ендотелію є оксид азоту (NO), для відновлення дефіциту якого обґрунтовано застосування лікарського засобу Валаргін (Валартін фарма, препарат на основі L-аргініну гідрохлориду). Препарат виступає потужним донором NO, що сприяє вазодилатації, гальмуванню розвитку атеросклеротичних бляшок, зниженню ризику тромбоутворення та захисту судин в умовах оксидативного стресу. Завдяки комплексній дії Валаргін забезпечує покращення мікроциркуляції в тканинах, підтримує нормальний кровообіг у життєво важливих органах, покращує когнітивні функції та сприяє загальному зміцненню організму пацієнтів із кардіоваскулярною патологією.
Проблему субклінічної тривоги та хронічного стресу як масового виклику для системи охорони здоров’я України, висвітлила доктор медичних наук, професор, лікар-психіатр вищої категорії, лікар-психолог, лікар-психотерапевт, магістр соціології та PR, експерт МОЗ України за напрямом «Психіатрична допомога» Ольга Хаустова. Спікер розповіла про механізм виникнення хронічної напруги через дисбаланс у взаємодії трьох ключових мереж головного мозку (мережі значущості SN, дефолт-мережі DMN та центральної виконавчої мережі CEN), що призводить до постійної готовності мозку до катастрофи та захоплення контролю ефектом «термінових новин». Наголошено на важливості вчасної терапії для відновлення виснажених адаптивних резервів організму, де ефективним інструментом корекції є лікарський засіб Біфрен®( Асіно Фарма). Препарат допомагає знизити психоемоційну напругу, тривожність та страх, покращує когнітивні функції, увагу та працездатність, а також нормалізує сон, не викликаючи при цьому млявості чи залежності, що дозволяє пацієнтам ефективно адаптуватися до умов хронічного стресу.
Ольга Голубовська, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб НМУ ім. О.О. Богомольця, Заслужений лікар України детально проаналізувала ключові особливості поточного сезону респіраторних захворювань в Україні та світі, з акцентом на епідеміологічні тренди грипу, COVID-19 та інших ГРВІ. Головну увагу доповідач приділила глобальному виклику сучасної медицини після COVID-19 – стрімкому поширенню нових, мутованих штамів вірусів. Цей фактор не лише суттєво ускладнює щоденну клінічну практику, але й вимагає негайного перегляду підходів до терапії, зокрема з обмеженням необґрунтованого призначення антибіотиків при вірусних інфекціях. Спікер наголосила, що діагностика ГРВІ має ґрунтуватися на клінічних симптомах, і якщо вони розвиваються на тлі циркуляції вірусу в популяції, слід якомога швидше призначати етіотропну (противірусну) терапію. Очікувати на результати тестування, на думку спікера, не варто, оскільки затримка в лікуванні може призвести до катастрофічних наслідків (доповідач навела клінічні випадки). Ефективними противірусними засобами є паксловід (пряма дія на вірус SARS-CoV-2) молнупіравір, ремдесивір, озельтамівір (грип). З вітчизняних засобів спікер виділила енісаміум йодид (Амізон, АТ «Фармак» ), який має виражену пригнічувальну дію на синтез вірусної РНК і не чинить негативної дії на життєздатність уражених вірусом клітин. Препарат ефективно пригнічує реплікацію вірусів SARS-CoV-2 та грипу А/H1N1 і може бути призначений при респіраторних вірусних захворюваннях як препарат прямої противірусної дії.
Доповідь Марини Долженко, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри кардіології НУОЗУ ім П.Л. Шупика, Заслуженого лікаря України була присвячена сучасному підходу до ведення коморбідних пацієнтів із кардіоренометаболічним синдромом та ролі метаболічної терапії у профілактиці й лікуванні серцево-судинних ускладнень. Спікер детально висвітлила взаємозв’язок ожиріння, інсулінорезистентності, цукрового діабету 2 типу, артеріальної гіпертензії, хронічної хвороби нирок та серцевої недостатності як складових єдиного патологічного процесу, що призводить до прогресування поліорганної дисфункції. Автор наголосила на необхідності раннього скринінгу факторів ризику, оцінки стадій кардіоренометаболічного синдрому та застосування мультидисциплінарного підходу із корекцією способу життя, контролем артеріального тиску, ліпідного профілю, глікемії та маси тіла. Доповідач навела результати клінічних досліджень, які демонструють вплив метаболічних засобів, зокрема препарату Мілдронат®(мельдоній) на покращення ендотелійзалежної вазодилатації, скоротливої функції міокарда, толерантності до фізичного навантаження, периферичного кровообігу та якості життя пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю, стабільною стенокардією та периферичними артеріальними захворюваннями.
Ігор Лопух, Доцент кафедри гастроентерології, дієтології і ендоскопії НУОЗ України імені П.Л. Шупика зосередив увагу слухачів на біліарних аспектах метаболічно-асоційованої стеатотичної хвороби печінки (МАСХП), яка є частиною системного метаболічного синдрому і тісно пов’язана із хронічним запаленням, дисбіозом та порушенням ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот. Автор наголосив, що МАСХП не обмежується лише стеатозом гепатоцитів, а безпосередньо зумовлює дисфункцію жовчовидільної системи через зміну фізико-хімічних властивостей жовчі, зниження скоротливої здатності жовчного міхура та ризик каменеутворення (холелітіазу). Для комплексної корекції цих порушень у доповіді було обґрунтовано призначення засобів з гепатотропною та холеретичною дією (з доказовою базою) зокрема УДХК, а також препаратів з екстракту артишоку (Артіхол ,АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД»), які стимулюють виділення та відтік жовчі, поліпшують ліпідний обмін, знижують рівень глікемії та індекс НОМА у пацієнтів з метаболічним синдромом та цукровим діабетом 2 типу, а також чинять протизапальну та антиоксидантну дію.
На думку Олександра Коваленко, ортопеда-травматолога, вертебролога клініки реабілітації ДУ «Національний інститут травматології та ортопедії НАМН України», сучасний підхід до лікування болю в спині має базуватися не лише на усуненні симптомів, а й на розумінні біомеханіки та джерела болю. Дорсалгія може мати дискогенне, фасеткове, м’язово-фасціальне або нейропатичне походження, тому ефективна допомога такому пацієнту потребує комплексної діагностики, клінічного огляду та індивідуального підбору терапії. У більшості випадків застосовують консервативне лікування – медикаментозну терапію, зокрема Форсанек® (еторикоксиб, Кусум Фарм), фізичні вправи, фізіотерапію та малоінвазивні методики – PRP-терапію й селективні ін’єкції, що дозволяють зменшити біль, покращити функцію хребта та впливати на дегенеративні процеси.
У доповіді Тетяни Тітової, кандидата медичних наук, доцента кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗ ім. П.Л. Шупика було детально розглянуто сучасні підходи до оптимізації терапії артеріальної гіпертензії (АГ) на первинній ланці, з особливим акцентом на глобальну поширеність хвороби та катастрофічно низький рівень її реального контролю пацієнтами. Спікер проаналізувала головні клінічні виклики: недооцінку хвороби через адаптацію до високого тиску, безсимптомний перебіг («тихий вбивця») та низьку прихильність до лікування (комплаєнс), що часто пов’язана з фінансовими труднощами або терапевтичною інертністю лікарів. У контексті оновлених міжнародних та вітчизняних протоколів обґрунтовано переваги раннього використання фіксованих комбінацій антигіпертензивних препаратів (зокрема на основі інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину, антагоністів кальцію та бета-блокаторів) для швидкого досягнення цільових рівнів артеріального тиску та зниження кардіоваскулярних ризиків. Окрему увагу в доповіді було приділено практичним інструментам підвищення доступності лікування для населення через державну програму «Доступні ліки» (на прикладі лінійки препаратів «Дарниця»), що дозволяє суттєво зменшити вартість довготривалої терапії та запобігти розвитку таких небезпечних ускладнень, як інфаркт міокарда, інсульт і серцева недостатність.
Доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри акушерства, гінекології та педіатрії Міжнародного гуманітарного університету (Одеса) Світлана Галич присвятила доповідь ролі сімейного лікаря як головної «точки входу» та першого контакту в системі охорони здоров’я для вирішення гінекологічних та акушерських питань у жінок, особливо в умовах хронічного воєнного стресу. Авторка чітко розмежовує компетенції первинної ланки та визначає критерії, за яких пацієнтка потребує негайного направлення до профільного акушера-гінеколога, зокрема при критичних показниках артеріального тиску ($AT \ge 160/110$ мм рт.ст.), сильному головному болю, порушеннях зору чи задишці у вагітних. Особливу увагу було приділено алгоритмам раціональної диференціальної діагностики та лікування поширених амбулаторних проблем, таких як патологічні виділення та свербіж (бактеріальний вагіноз, кандидоз, ІПСШ), а також стратегії ранньої профілактики прееклампсії за допомогою низьких доз аспірину, що має бути призначений до 16-го тижня вагітності для досягнення максимального терапевтичного ефекту.
Кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, психіатрії і фізичної реабілітації ПВНЗ «Київський медичний університет», лауреат премії Верховної Ради в галузі фундаментальних і прикладних наук найталановитіших молодих вчених Наталія Зданевич зосередила увагу слухачів на складній медичній проблемі сучасної України – епідемії хронічного болю, соматоформних симптомах та психотравмі в пацієнтів, які пережили бойові дії чи масові травматичні події. Доповідач розглянула феномен болю на стику соматики та психіатрії, де під впливом хронічного стресу та ПТСР запускається механізм центральної сенситизації (гіперчутливості нервової системи), через що звичайний фізичний біль трансформується у ноципластичний, супроводжуючись фіброміалгією, мігренню, синдромом подразненого кишківника та вегетативною дисрегуляцією. Спікер наголосила, що класичні анальгетики та НПЗП у таких випадках не є ефективними, тому в основу терапії, згідно з міжнародними настановами IASP, NICE та APA, має покладатися біопсихосоціальний підход. Окремий акцент було зроблено на практичному алгоритму лікування на первинній ланці, який поєднує когнітивно-поведінкову психотерапію та раціональну фармакотерапію із використанням сучасних антидепресантів (зокрема селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну або трициклічних антидепресантів), що діють безпосередньо на центральні механізми сприйняття болю, знижують тривожність і відновлюють якість сну пацієнтів.
У доповіді лікар-терапевта, гастроентеролога та медичного радника Андрія Дейкуна було детально висвітлено критичну роль надмірного споживання кухонної солі (натрію хлориду) в розвитку та прогресуванні артеріальної гіпертензії (АГ) в Україні, де на цю недугу страждають понад 13 мільйонів дорослих, а цільового рівня тиску досягають лише близько 14% пацієнтів. Автор зазначив, що головною причиною незадовільного контролю АГ є низька прихильність хворих до модифікації способу життя через небажання відмовлятися від звичних смакових якостей їжі. Доведено патогенетичний зв’язок між затримкою натрію в організмі, збільшенням об’єму циркулюючої крові, ендотеліальною дисфункцією та зростанням загального периферичного опору судин, що безпосередньо підвищує ризик інсультів та інфарктів. Як ефективне та практичне рішення для сімейних лікарів у доповіді запропоновано безнатрієвий замінник кухонної солі на основі калію хлориду – Вівосолт (Vivosolt), який дозволяє пацієнтам знизити кардіоваскулярні ризики та підтримувати стабільний рівень АТ без компромісів щодо смаку їжі та зниження якості життя.
В рамках панельної дискусії засновниця освітньої платформи «Міцнокрилі MED» Тетяна Завгородня, лікар-психіатр Максим Іващук та ветеран-військовослужбовець Андрій Гриценко обговорили проблеми реінтеграції ветеранів. Спікери зазначили, що при спілкуванні з лікарем, пацієнт-військовий має відчувати повагу з боку медиків, між лікарем та пацієнтом повинна виникнути довіра ( зв’язок «ветеран-дружній лікар»), яка дозволить пацієнту повністю відкритися, детально розповісти про соматичні та психоемоційні прояви своєї травми, а лікарю — розірвати коло упереджень і призначити ефективну, патогенетично обґрунтовану терапію.
На завершення конференції організатори висловили щиру вдячність усім учасникам та спікерам за активну участь, високу професійну залученість та плідний обмін досвідом, який є надзвичайно цінним для розвитку сучасної первинної ланки медицини в Україні. Вони підкреслили важливість проведення таких мультидисциплінарних зустрічей для підвищення кваліфікації лікарів та покращення якості надання медичної допомоги пацієнтам у нинішніх складних реаліях. Наостанок модератори тепло попрощалися з аудиторією та щиро запросили всіх присутніх долучатися до наступних науково-практичних заходів.
