13.09.2024 року в БЦ «Астарта» (м. Київ) відбулася науково-практична конференція до Всесвітнього дня безпеки пацієнтів Family Doctor Assistance «Безпека пацієнтів. Безпека медицини».
Захід, організований у сучасному форматі – аудиторно + онлайн, був присвячений поліпшенню якості медичної допомоги на первинній її ланці в умовах війни, що триває.
▶️Запис конференції | Фотоальбом
Організаторами конференції виступили: Національний університет охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика, Українська Асоціація Сімейної Медицини, Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів, Українська федерація професійних медичних об’єднань та компанія «Агентство Медичного Маркетингу». Захід відбувся за сприяння Міністерства охорони здоров’я України.
Партнерами заходу були: фармацевтичні компанії «Дарниця», «Байєр», «Алкалоїд», АТ «Фармак», «Mili Healthcare», «Мітек», сервіс із пошуку та бронювання ліків LIKI.UA; інформаційним партнером – портал для лікарів «Академія Успішного Лікаря».
Модераторами конференції виступили:
Олександр Толстанов
президент Української Асоціації Сімейної Медицини, д-р мед. наук, голова вченої ради Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика (НУОЗУ), чл.-кор. НАМН України, проректор з науково-педагогічної роботи, професор кафедри управління та публічного адміністрування НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, Заслужений лікар України
Юрій Чертков
засновник та директор компанії «Агентство Медичного Маркетингу», лікар, бізнес-тренер; засновник сервісу LIKI.UA
.
Віктор Сердюк
президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів
.
Зосередження уваги на якості медичної допомоги та безпеці пацієнтів є критично важливим, особливо в умовах війни, що триває. Адаптація лікарів, зокрема й первинної ланки, до ситуації в країні є пріоритетним завданням сучасної української медицини. Як запобігти ризикам та поліпшити безпеку первинної медичної допомоги в умовах воєнного стану – ці та інші важливі питання обговорювали провідні українські фахівці галузі охорони здоров’я протягом заходу.
Розпочинаючи конференцію, президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк привітав учасників заходу й наголосив, що цьогорічне зібрання, як і минулорічне, традиційно присвячене Всесвітньому дню безпеки пацієнтів, який у світі й в Україні відзначається 17 вересня.
Олександр Толстанов, доктор медичних наук, член-кореспондент НАМН України, проректор з науково-педагогічної роботи НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, професор кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування, президент Української Асоціації Сімейної Медицини, розпочав доповідь з подяки Збройним Силам України за можливість проводити професійні навчальні заходи. Надалі спікер поділився з учасниками конференції важливою новиною: відтепер Українська Асоціація Сімейної Медицини набуває статусу Всеукраїнської, оскільки вже має 14 окремих підрозділів та невдовзі відкриє ще два. А кардинальні зміни в професійному розвитку сімейних лікарів, впроваджені 5 років тому, навіть в умовах війни продовжують вдосконалюватися. Підтримку в цьому розвитку лікарям первинної ланки надає застосунок – персональний помічник лікаря «Бали професійного розвитку», який доступний до використання вже 2 роки. Станом на серпень 2024 року понад 12 000 лікарів різних спеціальностей скористалися таким помічником. Він допомагає стежити за кількістю балів та нагадує про терміни атестації; містить актуальний реєстр заходів, акредитованих МОЗ України, надає можливість обрати необхідні заходи і створити нагадування про них, перевірити та знайти отримані лікарем сертифікати. Українська Асоціація Сімейної Медицини закликає лікарів первинної ланки активно долучатися до використання застосунку під час формування особистого освітнього портфоліо.
Юрій Чертков, засновник та директор компанії «Агентство Медичного Маркетингу», лікар, бізнес-тренер, засновник сервісу LIKI.ua, надав слухачам конференції корисні поради щодо вирішення найбільш актуальних проблем сімейного лікаря. Учасникам заходу були представлені практичні інструменти, що стануть у пригоді лікарям, які прагнуть професійного та кар’єрного зростання: розвиток власного бренду та приватної практики, участь у наукових проєктах і міжнародних програмах, партнерська взаємодія з корисними сервісами, зокрема з LIKI.ua, лабораторіями тощо. Як досвідчений бізнес-тренер, спікер розповів про важливість простої та зрозумілої комунікації з пацієнтами, зосередився на найефективніших її методах, підсилюючи свої рекомендації прикладами з реального життя, а також надав поради щодо раціонального використання робочого часу.
Дмитро Дімура, асистент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, представив доповідь про сучасний підхід до лікування больового синдрому. Доступ до лікування болю, згідно з висновками ВООЗ та Міжнародної асоціації з вивчення болю, є фундаментальним правом людини. А оскільки біль часто має багатокомпонентний механізм виникнення, його лікування потребує мультимодального підходу, в якому для забезпечення знеболення використовують комбінації медикаментозних препаратів з різним механізмом дії, а також немедикаментозні засоби. Спікер навів рекомендовані ВООЗ етапи знеболення, клінічні рекомендації CDC (Центру контролю та профілактики захворювань, США) з призначення опіоїдів для лікування болю, а також представив сучасні схеми знеболення залежно від виду больового синдрому. Значна частина доповіді була присвячена стратегії зменшення ризиків побічних дій опіоїдної анальгезії, а також лікуванню таких побічних дій у разі їхнього виникнення.
Олег Нікітін, лікар-уролог, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри урології НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, розповів про сучасні європейські підходи до лікування гострого неускладненого циститу. Спікер зосередив увагу аудиторії на методах діагностики цієї розповсюдженої патології, її причинах, а також рекомендованій емпіричній терапії. Згідно з клінічними настановами Української асоціації нефрологів ДУ «Інститут нефрології НАМН України» в нашій країні препаратом вибору є фосфоміцину трометамол, альтернативними засобами – цефалоспорини та триметаприм. Доповідач навів переконливі докази ефективності фосфоміцину та високої чутливості збудників гострого циститу саме до цього антибіотика, висвітлив механізм його дії та представив дані щодо комплаєнсу пацієнта під час лікування фосфоміцином (Монуралом).
Наступний виступ був присвячений комплексному лікуванню інфекційних процесів переднього відрізка ока. Про актуальні питання діагностики та лікування гострого кон’юнктивіту доповіла Софія Захарчук, завідувачка рефракційного відділення клініки Visiobud, лікар-офтальмолог, рефракційний хірург. Вона зробила акцент на основних принципах лікування зазначеної патології, розповіла про роль антисептиків широкого спектра дії в терапії кон’юнктивіту, навела дані клінічних досліджень щодо ефективності антисептика мірамістин (Офтамірин) у комплексному лікуванні інфекційних процесів переднього відділу ока (блефарити, кон’юнктивіти, кератити, кератоувеїти) та надала рекомендації щодо його застосування в практиці сімейного лікаря.
Наталія Терещенко, директорка КНП ЦПМСД № 1 Дарницького району м. Києва, асистентка Українського тренінгового центру сімейної медицини Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, сімейний лікар вищої категорії, виступила з доповіддю «Реімбурсація, правила виписування рецептів та підвищення прихильності кардіологічного пацієнта до лікування».
Як правильно виписати рецепт на ліки за програмою реімбурсації, в яких випадках рецепт на такі ліки може бути паперовим, де саме можна отримати ліки за програмою – у своєму виступі спікерка надала детальні відповіді на важливі для кожного сімейного лікаря запитання. Доповідачка також приділила увагу черговому оновленню й розширенню програми «Доступні ліки» та ознайомила аудиторію з вітчизняними кардіологічними препаратами виробництва фармацевтичної фірми «Дарниця», які увійшли до оновленого переліку засобів, що підлягають реімбурсації.
Надалі лікар-проктолог, кандидат медичних наук, заступник директора з хірургії Броварської лікарні Володимир Андрієць у своєму виступі зосередився на проблемі аноректальних захворювань. На жаль, сімейні лікарі не завжди приділяють увагу патологіям анального каналу, втім, саме лікар первинки може вчасно виявити їх та запобігти розвитку небезпечних ускладнень. Спікер розповів, як правильно оглянути пацієнта на предмет захворювань анального каналу, як диференціювати геморой від інших аноректальних хвороб, у яких випадках пацієнта потрібно скерувати на додаткові дослідження та консультацію проктолога. Щодо ведення пацієнтів з гемороїдальною хворобою, то на початкових її стадіях, за відсутності ускладнень (кровотеча, гострий тромбоз гемороїдальних вузлів) і локальних змін у перианальній зоні та на поверхні вузлів, лікувати таких пацієнтів має лікар загальної практики. Окреме важливе місце в доповіді посіли принципи місцевої терапії геморою за допомогою засобів лінійки Реліф®, які дозволяють успішно лікувати весь спектр проявів гемороїдальної хвороби.
Актуальні питання терапії глистяних інвазій висвітлила у своєму виступі доктор медичних наук, професор кафедри клінічної фармакології Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національної фармацевтичної академії України Наталія Бездітко. Оскільки проблема глистяних інвазій не втрачає актуальності навіть у розвинених країнах, сімейному лікарю необхідно знати, які засоби потрібно використовувати для дегельмінтизації. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, ефективним протигельмінтним засобом широкого спектра дії є альбендазол (в Україні представлений препаратом «Ворміл»), який можна призначати як з лікувальною, так і з профілактичною метою. Завдяки подвійному механізму дії (порушення будови мікротубулярного апарату клітин гельмінта і гальмування синтезу АТФ) альбендазол чинить протигельмінтну дію на всіх стадіях розвитку паразиту, до того ж за будь-якої його локалізації (кишкової та позакишкової). При цьому препарат виявляє вкрай низьку токсичність і безпечний для застосування навіть у дітей від 1 року. Надалі спікерка навела схеми дегельмінтизації, рекомендовані ВООЗ для дітей та дорослих.
Про особливості поточного сезону респіраторних захворювань доповіла Ольга Голубовська, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри інфекційних хвороб НМУ ім. О. О. Богомольця, президентка ГО «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів». Спікерка зазначила, що в поточному сезоні серед вірусних захворювань домінуватимуть грип та COVID-19 (штам Омікрон), а також наголосила, що останні два роки в Україні зростає кількість хворих на стрептококові інфекції (гострі тонзиліти, бешиха, скарлатина в дітей) – ці захворювання небезпечні щодо розвитку стрептококового шоку, який розвивається дуже швидко (48 годин) і дає надзвичайно високу (понад 30 %) летальність. Отже, сімейному лікарю варто про це пам’ятати, вчасно діагностувати та лікувати такі захворювання. Коли йдеться про вірусні інфекції, то діагностика ґрунтується на клінічних симптомах, і якщо симптоми грипу (або COVID-19) розвиваються на тлі циркуляції вірусу в популяції, потрібно якомога швидше призначати етіотропну (противірусну) терапію. Очікувати на результати тестування, на думку спікерки, не варто, оскільки затримка у лікуванні може призвести до катастрофічних наслідків (доповідачка навела клінічні випадки). Таблетована противірусна терапія призначається якнайшвидше від появи симптомів та має тривати протягом п’яти днів. За розвитку дихальної недостатності, пов’язаної з COVID-19, прийом пероральних противірусних препаратів припиняється. Ефективними противірусними засобами є паксловід (нірматрелвір + ритонавір, пряма дія на вірус SARS-CoV-2), молнупіравір, ремдесивір, озельтамівір (грип). З вітчизняних засобів спікерка особливо виокремила енісаміум йодид (Амізон), який має виражену пригнічувану дію на синтез вірусної РНК і не чинить негативної дії на життєздатність уражених вірусом клітин. Препарат ефективно пригнічує реплікацію вірусів SARS-CoV-2 та грипу А/H1N1 і може бути призначений під час респіраторних вірусних захворювань як препарат прямої противірусної дії. Доповідачка представила низку публікацій за результатами клінічних досліджень щодо ефективності «Амізону», зокрема й за результатами останнього клінічного дослідження Амізон® МАКС під час COVID-19. Наприкінці виступу сімейним лікарям було надано сучасні рекомендації з діагностики та лікування респіраторних вірусних інфекцій.
Сергій Кривопустов, доктор медичних наук, професор кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Заслужений лікар України, присвятив свою доповідь сучасним трендам антимікробної терапії: ефективності та безпеці. Спікер зазначив, що інфекційні захворювання є однією з найсерйозніших проблем сучасної медицини, оскільки у зв’язку з нераціональним призначенням антибіотиків щороку зростає кількість патогенів, резистентних до антибактеріальної терапії. Розробка нових антибіотиків є тривалим та дорогим процесом, тож лікарі мають відповідально ставитися до застосування протибактеріальних засобів. Під час призначення потрібно враховувати потребу в антибіотикотерапії, вікові та індивідуальні особливості пацієнта, механізм дії самого препарату; вміти правильно підібрати дозу та тривалість курсу лікування. Доповідач, використовуючи приклади з реальної клінічної практики, детально висвітлив сучасні підходи до лікування бактеріальних інфекцій верхніх та нижніх дихальних шляхів, сечової системи та бактеріальних гастроентеритів, а також представив учасникам конференції «Фоксеро» – новий антибактеріальний засіб, цефподоксима проксетил, що є неактивною сполукою (проліками) і в кишківнику всмоктується та деетерифікується до цефподоксиму. Препарат ефективний під час інфекцій ЛОР-органів за наявності в пацієнта гастроінтестинальних проблем або антибіотикоасоційованої діареї. Змістовний виступ надав слухачам відповіді на більшість запитань стосовно раціональної антибіотикотерапії.
Олена Мухіна, генеральна директорка Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 3, акушер-гінеколог вищої категорії, лікарка УЗД, репродуктолог, магістр з бізнес-адміністрування в галузі охорони здоров’я, представила сімейним лікарям практичні рекомендації щодо роботи з пацієнтками різного віку з питань профілактики та раннього виявлення гінекологічних захворювань. Адже жіноче здоров’я – важливий аспект загального благополуччя жінки і заради його збереження лікар первинної ланки має знати основи гінекології та співпрацювати з лікарями-гінекологами.
Наталія Зданевич, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, психіатрії і фізичної реабілітації ПВНЗ «Київський медичний університет», лауреат премії Верховної Ради в галузі фундаментальних і прикладних наук найталановитіших молодих учених, доповіла про тривожно-депресивні розлади та їхні особливості в реаліях воєнного стану. Згідно з даними ВООЗ у кожної п’ятої особи (22 %), яка за останні 10 років пережила війну або інші збройні конфлікти, розвивається:
- депресія або депресивний розлад, тривожні розлади;
- посттравматичний стресовий розлад (ПТСР);
- біполярний афективний розлад або шизофренія;
- порушення циклу сну;
- розлади адаптації;
- реактивний розлад прив’язаності;
- розлади харчової поведінки, тілесного дистресу або тілесних переживань.
На думку спікерки, в Україні ці симптоми розвиваються в кожного другого або частіше. І за прогнозами ВООЗ, у майбутньому близько 15 млн українців потребуватимуть психологічної підтримки, а приблизно 3‐4 млн із них – медикаментозного лікування. І попри те, що в українців величезні адаптаційні можливості (спікерка навела низку досліджень), воєнна психологічна травма спричинятиме такі синдроми, як психосоціальний (хвилювання, напруга, тривога); вегетативно-соматичний (постійні симпатико-тонічні стани, ознаки вегетативного дисбалансу); когнітивний (порушення пам’яті та уваги, прискорення або нерівномірність темпу мислення); синдром порушення сну та сексуальної функції. З такими скаргами пацієнти звертатимуться (та вже звертаються) до сімейного лікаря. На сьогодні цей діагноз формулюють як (F40) – фобійні тривожні розлади та (F41) – інші тривожні розлади. Отже, сімейному лікарю потрібно знати, як допомогти таким пацієнтам. Тож спікерка навела схеми лікування, що включають психотерапію (когнітивно-поведінкову, сімейну, релаксаційну, гіпнотерапію) і фармакотерапію (антидепресанти у сполученні з транквілізаторами, карбамазепіни, нейролептики) та навела перелік лікарських засобів з анксіолітичною (протитривожною) активністю.
Завершив конференцію виступ Андрія Круцько, аспіранта кафедри управління охороною здоров’я НУОЗУ імені П. Л. Шупика, лікаря-уролога КЛ «Феофанія», ДУС. Його доповідь про інфекції сечовидільних шляхів (ІСШ) у практиці сімейного лікаря ґрунтувалася на останніх (2024 року) рекомендаціях Європейської асоціації урологів. Відповідно до них та за результатами останніх досліджень пацієнти з безсимптомною бактеріурією у більшості випадків (за окремими винятками) не потребують антибактеріальної терапії та додаткових обстежень; неускладнений цистит може бути вилікуваний як за допомогою антибактеріальних засобів, так і шляхом застосування НПВП (ібупрофен). Профілактика рецидивів урологічних інфекцій, зазначив спікер, має включати консультування щодо уникнення факторів ризику, використання неантимікробних засобів та антимікробну профілактику. Доповідач наголосив, що фторхінолони та цефалоспорини є єдиними протимікробними засобами, які можна рекомендувати для перорального емпіричного лікування неускладненого пієлонефриту, навів схему лікування гострих уретритів і представив принципи лікування хронічних простатитів, яких мають дотримуватися сімейні лікарі.
Наприкінці конференції організатори подякували спікерам і слухачам за участь та висловили впевненість, що навчальні заходи для лікарів первинної ланки відбуватимуться й надалі.
