9 грудня 2022 року в залі «Колізей» Торгово-промислової палати України відбулася науково-практична конференція-практикум «Сімейна медицина 2022. Стандарти і реалії воєнного часу».
Захід, проведений у сучасному форматі – аудиторно + онлайн, був присвячений пам’яті професорки Лариси Федорівни Матюхи.
▶️Запис конференції | ?Фотоальбом
Організаторами конференції виступили: Національний університет охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (далі – НУОЗУ ім. П. Л. Шупика), Українська Асоціація Сімейної Медицини (далі – УАСМ), Агентство Медичного Маркетингу та Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів. Захід відбувся за сприяння Міністерства охорони здоровʼя України.
Партнерами конференції були: фармацевтичні компанії «Фармак», «Іпсен», «Біокодекс», «Байєр» та «Алкалоїд», інформаційними партнерами – видавничий дім «Здоров’я України. Медичні видання» та сайт-газета для лікарів «Академія Успішного Лікаря».
Модераторами конференції виступили:
Олександр Толстанов, доктор медичних наук, член-кореспондент НАМН України, в. о. ректора НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, професор кафедри управління та публічного адміністрування, президент УАСМ, Заслужений лікар України;
Юрій Чертков, засновник та директор
Агентства Медичного Маркетингу,
лікар, бізнес-тренер;
Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів.
Війна внесла суттєві корективи в роботу системи охорони здоров’я – значну частину медичних закладів зруйновано, існуючим медичним установам бракує кваліфікованих кадрів, можливості медичної логістики обмежені, а прийняті в мирний час стандарти й алгоритми лікування часто недоступні. Ці та інші обставини, зумовлені війною, спричинили чималу хвилю загострень хронічних патологій. Як адаптувати принципи медичної практики до реальних умов, як надати всім пацієнтам, зокрема і внутрішнім переселенцям, можливість доступу до сімейного лікаря та яким чином забезпечити хворим необхідний обсяг медичної допомоги, якщо вторинна її ланка функціонує обмежено, – на відповідях на виклики воєнного часу була зосереджена увага доповідачів та слухачів конференції.
Розпочинаючи захід, Олександр Толстанов, доктор медичних наук, член-кореспондент НАМН України, в. о. ректора НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, професор кафедри управління та публічного адміністрування, президент УАСМ, Заслужений лікар України, доповів, що Президія УАСМ ухвалила рішення присвятити щорічні грудневі конференції із сімейної медицини пам’яті докторки медичних наук, професорки, Заслуженої лікарки України Лариси Федорівни Матюхи, яка безліч сил та часу віддала становленню сімейної медицини в Україні, була чудовим наставником, талановитим науковцем, організатором охорони здоров’я, добрим та чуйним лікарем. Справа, розпочата Ларисою Федорівною, невпинно розвивається навіть у непростий воєнний час, тож метою поточної конференції, як зазначив доповідач, є узагальнення найкращого досвіду сімейної медицини в Україні та його адаптація до існуючих реалій.
З вітальним словом до учасників заходу звернувся Іван Сорока, президент Українського медичного клубу, радник міністра охорони здоров’я України, Заслужений працівник охорони здоров’я України. Він подякував організаторам за можливість продовжувати професійний розвиток в умовах воєнного стану, висловив надію, що в практику сімейних лікарів якнайшвидше будуть впроваджені цифрові технології, зокрема телемедицина, які допоможуть подолати виклики, спричинені недостатньою доступністю вторинки, а також запропонував розширити тематику конференцій для сімейних лікарів, додавши до неї лекції з урології, акушерства та гінекології.
Далі до учасників конференції знову звернувся президент УАСМ Олександр Толстанов, який у своїй доповіді наголосив на важливості вдосконалення моделі підвищення кваліфікації лікарів. Він окреслив недоліки існуючої моделі та представив першочергові завдання для УАСМ щодо розробки та затвердження на національному рівні адаптованих рекомендацій БПР для сімейних лікарів, базуючись на європейських вимогах до безперервного професійного розвитку. Спікер також представив Medical Assistans Bot – сучасний інструмент, який містить певну базу знань, зокрема клінічні протоколи, а також тестування та вікторини. Використання боту надає лікарю можливість набувати нові знання, контролювати їх та планувати свій професійний розвиток. Зацікавила слухачів і портативна інтелектуальна система кардіологічного моніторингу, що дозволяє суттєво поліпшити якість надання медичної допомоги пацієнтам із серцево-судинною патологією.
Ольга Голубовська, докторка медичних наук, професорка, Заслужена лікарка України, завідувачка кафедри інфекційних хвороб НМУ ім. О. О. Богомольця, головна позаштатна спеціалістка МОЗ зі спеціальності «інфекційні хвороби», присвятила свою доповідь діагностиці, лікуванню та профілактиці респіраторних вірусних інфекцій. Спікерка зауважила, що на поточний момент на тлі епідемії грипу в багатьох країнах світу почастішали випадки тридемії – одночасного зараження грипом, коронавірусом та респіраторно-синцитіальним вірусом, які суттєво ускладнюють перебіг захворювання. Тому вчасно розпочате адекватне лікування є вкрай важливим. Під час високої активності грипу пацієнтам із груп ризику тяжкого перебігу хвороби та пацієнтам поза групами ризику з метою вирішення питання про призначення специфічного лікування слід робити тестування на грип або комбіноване тестування на грип, COVID-19, респіраторно-синцитіальний вірус. Лікування в таких випадках має розпочинатися з противірусної терапії (вибір препарату залежить від вірусу), яка призначається якомога швидше від початку симптомів і має тривати протягом п’яти днів. На думку доповідачки, обмежене призначення противірусних препаратів в Україні зумовлене недостатньою кількістю таких засобів у країні, однак варто призначати їх усім пацієнтам з підозрою на грип, коронавірусну або РС-інфекцію, оскільки ці препарати рятують життя.
Тетяна Титова, кандидатка медичних наук, доцентка кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, зосередила увагу аудиторії на діагностиці та лікуванні загострень хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ). Йшлося про критерії визначення типів загострення ХОЗЛ та загальну тактику терапії, а також про методи оцінки симптомів ХОЗЛ за групами ризику, підбір схем лікування для кожної групи, а також варіанти корекції обраного лікування залежно від динаміки стану пацієнта. Наприкінці доповіді аудиторії був представлений клінічний випадок лікування хворого на ХОЗЛ в амбулаторних умовах.
У наступній доповіді Ольга Процюк, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, розповіла про сучасні світові принципи і стандарти діагностики уражень щитоподібної залози, якими має керуватися сімейний лікар, щоб на етапі первинної допомоги виявити такі ураження. Наразі, поки експертна група працює над розробкою українських галузевих стандартів, які стосуються патології щитоподібної залози, вітчизняні лікарі мають дотримуватися міжнародних настанов. Спікерка також представила регламент щодо проведення йодної профілактики в разі виникнення радіаційної аварії.
Докторка медичних наук, професорка кафедри сімейної медицини НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, експертка НСЗУ, головна позаштатна спеціалістка з фаху «Загальна практика – сімейна медицина» Департаменту охорони здоров’я Київської обласної держадміністрації, тренерка МОЗ України та WONCA WICC з упровадження ICPC-2 Вікторія Ткаченко присвятила свою доповідь оптимізації ведення пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу на етапі первинної медичної допомоги. Лікарі первинки, як і раніше, можуть керуватися британськими настановами NICE та SIGN, фінськими DUODECIM, а також оновленими у 2022 році рекомендаціями Американської Діабетичної Асоціації, та Консенсусу АДА і Європейської Асоціації з вивчення діабету. У цьогорічних рекомендаціях особливу увагу приділено скринінгу (у віці 35+, а за наявності додаткових факторів ризику – раніше), модифікації способу життя (сон, інтенсивна фізична активність «до стану спітніння» тощо). Пріоритетним засобом терапії, як і раніше, залишається метформін, препаратами другої ланки – глюфлозини та агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1. Доповідачка також представила слухачам алгоритми фармакотерапії цукрового діабету 2 типу при коморбідних станах.
Про роль діуретиків у лікуванні артеріальної гіпертензії доповів доктор медичних наук, професор, завідувач відділення симптоматичних гіпертензій ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска АМН України», експерт МОЗ за фахом «кардіологія» Юрій Сіренко. Як зазначив спікер, більшість світових настанов, зокрема американські та європейські рекомендації, наголошують на необхідності більш жорсткого контролю артеріальної гіпертензії (норма – 130/80мм рт. ст.), який здійснюється за допомогою комбінованої терапії. Зазвичай ці комбінації містять блокатор кальцієвих каналів (БКК) або діуретик. Тож спікер навів результати нещодавнього великого метааналізу, які свідчать про високу ефективність тіазидних та тіазидоподібних діуретиків, як препаратів першої ланки терапії АГ, навів дані клінічних досліджень, що доводять безпеку діуретиків щодо щільності кісткової тканини. Тому, на думку спікера, лікар має робити вибір між діуретиками та БКК, орієнтуючись на наявні в пацієнта симптоми, переносимість лікарських засобів і супутні захворювання, але пам’ятаючи про те, що тіазидні та тіазидоподібні діуретики і сьогодні залишаються одними з найкращих антигіпертензивних препаратів за частотою зниження серцево-судинних подій.
Далі Марина Долженко, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри кардіології НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, Заслужена лікарка України, розповіла про дослідження, проведене в Центральному військовому шпиталі. Так, 448 поранених військових пройшли детальне обстеження, і в 42 % із них була виявлена вторинна кардіоваскулярна патологія, яка проявилася за 10-14 днів після отриманої травми – зокрема, метаболічні розлади, порушення в системі згортання крові та білковому обміні.
Володимир Андрієць, кандидат медичних наук, хірург-проктолог, онкохірург, лікар вищої категорії, наголосив на важливості своєчасної діагностики гемороїдальної хвороби та ролі сімейного лікаря в запобіганні небезпечним патологічним змінам, що можуть потребувати складного хірургічного втручання або навіть загрожувати життю пацієнта. Сімейний лікар має володіти прийомами зовнішнього огляду та розрізняти стани, які потребують негайного втручання фахівця-проктолога. Спікер надав поради з харчування та поведінки пацієнтів, які можуть запобігти загостренню хвороби, та розповів про медикаментозний супровід загострення, коли воно виникає.
Наступний виступ був безпосередньо пов’язаний з попереднім, оскільки Андрій Дорофєєв, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри терапії та геріатрії НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, національний представник України в Європейському товаристві коліту і хвороби Крона, член Американської гастроентерологічної асоціації, член Товариства терапевтів України, доповідав про сучасну тактику ведення хворих із закрепом. Він навів чіткі критерії діагностики хронічного закрепу, зауважив про зростання випадків СПК (синдрому подразненого кишківника), насамперед стрес-індукованих, окреслив симптоми червоних прапорців, за наявності яких лікар має скерувати пацієнта на інструментальне обстеження. Спікер представив сучасні схеми лікування закрепу, зокрема виділив поліетиленгліколь (осмотичне проносне) як препарат першої ланки, а також прокінетики та секреторні препарати, якщо осмотичні послаблюючі недостатньо ефективні.
Обговорення ролі та місця сімейного лікаря в системі паліативної медицини розпочала Зоя Максимова, асистентка кафедри паліативної і хоспісної медицини НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, завідувачка відділення паліативної і хоспісної допомоги ММ «Добробут», керівниця виїзної служби паліативної і хоспісної допомоги БФ «СВОЇ». Спікерка приділила особливу увагу проблемі адекватного знеболення, розвінчала поширені серед лікарів міфи щодо використання сильнодіючих знеболювальних засобів та наголосила на необхідності своєчасного призначення знеболювальних препаратів, оскільки це суттєво покращує якість життя невиліковних хворих.
Анатолій Царенко, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри паліативної та хоспісної медицини НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, розповів, яким чином сімейні лікарі можуть пройти цикли тематичного вдосконалення з паліативної та хоспісної допомоги.
Сергій Кривопустов, доктор медичних наук, професор кафедри педіатрії № 2 НМУ ім. О. О. Богомольця, присвятив свою доповідь проблемі антибіотикорезистентності. Він навів оновлені дані з країн Європи та США щодо зростання резистентності патогенів до терапії антибіотиками, розповів про механізми її розвитку та методи подолання, зокрема раціональний підхід до призначення антибактеріальних препаратів. На думку доповідача, не варто покладати великі надії на створення нових препаратів, оскільки із 27 антибіотиків, які станом на 2021 рік перебували в розробці, лише 6 є насправді інноваційними, а перехід з доклінічної до клінічної стадії випробувань зазвичай триває 10-15 років. Ґрунтуючись на сучасних рекомендаціях (керівництво Нельсона, 2022), спікер представив схеми ефективної антимікробної терапії позалікарняної пневмонії.
Вкрай актуальним для аудиторії сімейних лікарів був виступ докторки медичних наук, професорки, член-кореспондентки НАМН України, завідувачки кафедри дитячих і підліткових захворювань НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, Заслуженої лікарки України Галини Бекетової. Доповідачка зосередилася на ефективному догляді за носовою порожниною в дітей у нормі та при патології. Вона окреслила особливості будови та функціонування носової порожнини в дитячому віці, наголосила на важливості підтримки вільного носового дихання для психофізичного розвитку дитини та представила алгоритм дій лікаря при гострому риносинуситі в дітей згідно з Консенсусом EPOS 2020. Особливу увагу вона приділила елімінаційній терапії (назальному лаважу), яку, на жаль, не завжди широко рекомендують сімейні лікарі. Спікерка висвітлила головні питання діагностики та лікування найбільш поширеного ускладнення захворювань порожнини носа – гострого середнього отиту та представила сучасний алгоритм ведення маленьких пацієнтів з цією патологією.
Людмила Матвієць, кандидатка медичних наук, доцентка кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, голова ГО «Асоціація сімейних лікарів м. Києва», підкреслила актуальність комплексного та холістичного підходу до надання медичних послуг лікарями первинної медичної допомоги. Ці підходи, розроблені та вдосконалені Всесвітньою асоціацією сімейної медицини (WONCA) в 2002-2011 роках, впроваджувались в Україні завдяки кропіткій праці УАСМ під керівництвом Л. Ф. Матюхи. Розвиток сімейної медицини в цьому напрямі триває і сьогодні. В умовах війни і пандемії COVID-19, тобто в ситуації постійного тривалого стресу, сімейному лікарю вкрай важливо підтримувати з пацієнтом партнерські стосунки: застосовувати комплексний підхід до лікування (безпосередньо лікування + модифікація способу життя + психологічна допомога), холістичний підхід (допомогти пацієнту адаптуватися до фізичних, соціальних умов тощо), володіти навичками взаємодії з пацієнтами, використовуючи елементи когнітивно-поведінкової терапії. Для цього в роботу сімейного лікаря впроваджено керівництво mhGAP «Для ведення психічних та неврологічних розладів у неспецифічних закладах охорони здоров’я».
Людмила Хіміон, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри сімейної медицини НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, членкиня Правління Української Асоціації сімейних лікарів, Міжнародної Асоціації викладачів сімейної медицини (EURACT), Всесвітньої Асоціації сімейних лікарів (WONCA), представниця УАСМ у Всесвітній Асоціації сімейних лікарів (WONCA), розповіла про зміни, які відбуваються в підготовці сімейних лікарів в інтернатурі. Вони передбачають не лише набуття знань, а й оволодіння певним переліком компетенцій та навичок, які здобуваються в процесі теоретичної та, здебільшого, практичної підготовки й оцінюються за рівнем володіння. Це дозволить лікарю-початківцю після проходження інтернатури працювати впевнено та автономно.
У наступній доповіді Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, проаналізував можливості виконання галузевих стандартів у закладах охорони здоров’я України. Зокрема, у виступі йшлося про маршрути пацієнта. Існує суттєва неузгодженість між визначеним Кабінетом Міністрів принципом екстериторіальності, тобто державних гарантій на реалізацію права на охорону здоров’я незалежно від місця реєстрації й перебування пацієнта, та його практичною реалізацією. Тож Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів запропонувала розпочати розробку проєкту для всебічного вирішення проблеми – вдосконалення нормативної бази, налагодження взаємодії з територіальними центрами медичної допомоги, провайдерами медико-діагностичних послуг, сімейними лікарями та пацієнтами.
Наприкінці конференції організатори подякували доповідачам та учасникам за плідну роботу, побажали Україні швидкої перемоги та висловили сподівання на зустріч найближчим часом на наступному професійному заході.
