Медична допомога має бути безпечною!

Просмотры: 262

науково-практична конференція Безпека пацієнта, безпека медицини

15 вересня 2021 року з нагоди відзначення Всесвітнього дня безпеки пацієнтів у конференцзалі «Колізей» Торгово-промислової палати України відбулася науково-практична конференція «Безпека пацієнта, безпека медицини».

Організаторами заходу виступили Українська федерація професійних медичних об’єднань, Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів, Агентство Медичного Маркетингу, Національний університет охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика та Державна установа «Інститут громадського здоров’я імені О. М. Марзєєва» НАМН України.

ФОТОАЛЬБОМ КОНФЕРЕНЦІЇ

▶️ ЗАПИС КОНФЕРЕНЦІЇ

Конференція відбулася за сприяння Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, Національної академії медичних наук України, Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Української експертної медичної спільноти.

Партнерами форуму стали медична лабораторія «Діла», фармацевтична компанія «Кусум», науково-виробнича компанія «Екофарм», компанія «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс» (GSK) Україна, сервіс пошуку медичних вакансій Med And Me, Міжнародна асоціація лікарів медичного туризму, компанія Brightfield Ukraine (ендоскопічне обладнання), клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами, UAHQ – Українська Асоціація за якісну охорону здоров’я.

Інформаційними спонсорами заходу були Академія Успішного Лікаря, видавничий дім «Здоров’я України. Медичні видання» та Український медичний клуб.

Модераторами конференції виступили:

Олександр Толстанов, проректор з науково-педагогічної роботи НУОЗ ім. П. Л. Шупика, професор кафедри управління охороною здоров’я
Юрій Чертков, засновник та директор «Агентства Медичного Маркетингу», лікар, бізнес-тренер;
Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів.

Сучасна епідеміологічна ситуація зумовила певні обмеження щодо масових заходів, тож довгоочікуваний форум відбувся в комбінованому форматі – аудиторному та онлайн. Однак такий формат насправді є дуже зручним: взяти участь у події онлайн змогли понад 10 000 фахівців галузі охорони здоров’я з різних регіонів України!

Конференцію відкрив один із фундаторів руху за безпеку пацієнта та медицини в Україні, доктор медичних наук, заслужений лікар України, проректор з науково-педагогічної роботи НУОЗ ім. П. Л. Шупика Олександр Толстанов, який у вступному слові зазначив, що реформування системи охорони здоров’я не обмежується автономізацією медичних закладів та зміною системи фінансування. Щоб отримати саме ту сучасну українську медицину, до якої ми прагнемо, необхідно змінити парадигму щодо безпеки медичного середовища і відповідно до неї напрацювати та запровадити стандарти надання безпечної медичної допомоги. Для цього, як наголосив президент Української федерації професійних медичних об’єднань, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології НУОЗ ім. П. Л. Шупика В’ячеслав Камінський, доведеться об’єднати зусилля представників пацієнтських організацій, лікувальних закладів, провідних учених і медичного менеджменту.

З привітальним словом до учасників конференції звернувся і представник МОЗ, заступник генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України Олександр Мацьков, який відзначив актуальність проблеми безпеки пацієнта та медицини в цілому та поінформував учасників конференції про заходи, які здійснює МОЗ у цьому напрямку. Так, взявши за основу передові рекомендації ВООЗ, міністерство напрацювало наказ «Про впровадження системи профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, що надають стаціонарну допомогу» та найближчим часом розпочне роботу з впровадження положень наказу на рівні медичних закладів.

Епідеміолог, доктор медичних наук, засновник громадської організації «Інфекційний контроль в Україні» Михайло Росада у своїй доповіді зосередив увагу на проблемі внутрішньолікарняного інфікування та розповів, якою має бути система інфекційної безпеки медичних закладів, щоб запобігти розвитку таких інфекцій. Доповідач зазначив, що з огляду на європейський та світовий досвід, упровадження системи сучасного інфекційного контролю передбачає:
• наявність у штаті лікарні епідеміолога;
• забезпечення закладу дезінфектантами та антисептиками, кількість та склад яких визначає епідеміолог відповідно до епідситуації в закладі;
• наявність сучасного стерилізаційного обладнання;
• укомплектованість лікарні персоналом, який регулярно навчають належній гігієнічній практиці;
• відповідність приміщень будівельним нормам;
• наявність сучасних систем вентиляції та водопостачання.

В Україні досвід упровадження системи інфекційної безпеки недостатній, тож ефективна профілактика та контроль за внутрішньолікарняними інфекціями потребують розробки комплексу загальних правил і вимог до організації інфекційного контролю в стаціонарах різного профілю в межах усієї країни.

Однак медичні заклади, що прагнуть відповідати європейським стандартам безпеки медицини, в Україні є. Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів та Українська асоціація якості медичної допомоги за результатами дворічного моніторингу сертифікували КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» за відповідність критеріям:
• безпеки інтенсивної терапії;
• достовірної лабораторної діагностики;
• безпеки ліків;
• інфекційної безпеки;


Директорка Центру Світлана Федорова розповіла про непростий шлях лікарні до успіху та поділилася планами на майбутнє, адже заклад і надалі впроваджуватиме заходи з організації внутрішнього контролю якості та гарантування безпеки медичної допомоги.

Виступ Олександра Мацькова, генерального директора ЦГЗ МОЗ України, був присвячений безпечній вакцинації, яка є запорукою успіху в боротьбі з COVID-19. Спікер доповів, що станом на 07.09.21 р. в Україні проведено 10 млн щеплень, зокрема дві дози отримали 4,4 млн людей, водночас було зафіксовано лише 2679 повідомлень про несприятливі події після імунізації, більшість з яких (2400) не становили серйозної загрози здоров’ю. За результатами розслідування 269 серйозних випадків причинно-наслідкового зв’язку між ними та щепленнями не виявлено. На жаль, потужна антивакцинальна кампанія призвела до гальмування темпів вакцинації і на сьогодні виконання плану цільового охоплення щепленнями становить по цілій країні лише 49 %. Лідером є столиця, де план виконано на 88 %. Проте Центр громадського здоров’я планує активізувати вакцинальну кампанію, маючи на меті зробити 48 млн щеплень до кінця року, щоб уникнути чергових спалахів коронавірусної інфекції.

Олександр ГриневичЗаступник генерального директора «НВК «Екофарм», доктор медичних наук Олександр Гриневич розповів про результати доклінічних досліджень та ретроспективних клінічних спостережень щодо вивчення специфічної противірусної активності препарату Протефлазид® щодо РНК-вмісних коронавірусів, зокрема до SARS-CoV-2. Доклінічні дослідження, що проводились в Україні, Німеччині, США та Іспанії, довели пряму противірусну дію препарату Протефлазид®, що полягає у блокуванні активності 3 СL-полімерази та РНК-полімерази, необхідних для проникнення та розмноження в організмі вірусу SARS-CoV-2, а клінічні спостереження – суттєве зниження захворюваності та кількості випадків з важким перебігом хвороби серед медичних працівників та пацієнтів, які приймали препарат з лікувальною або профілактичною метою. Отже, доповідач акцентував увагу медичної спільноти на доцільності широкого використання безпечного та ефективного препарату Протефлазид® для профілактики та як одну зі складових комплексного лікування COVID-19.

Відкриваючи другу сесію, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, завідувач відділення внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» Володимир Медведь присвятив доповідь вкрай важливій темі – фармакотерапії під час вагітності. Лікування вагітних потребує особливої уваги, адже лікарські засоби можуть спричинити негативний вплив як на перебіг вагітності та пологів, так і на розвиток ембріона / плода, а також на здоров’я людини в майбутньому. Тому, призначаючи препарат вагітній жінці, лікар має надзвичайно ретельно оцінювати співвідношення користь / ризик, адже в цьому випадку ризику піддається здоров’я не лише матері, а й ненародженої дитини. Навівши приклади лікарських засобів з тератогенною та фетотоксичною дією, доповідач закликав колег уникати поліпрагмазії під час лікування вагітних пацієнток та не призначати в цей період лікарських засобів, від яких можна відмовитися.

Тему безпечного застосування ліків продовжила доцент кафедри фармакології НМУ імені О. О. Богомольця, менеджерка з якості системи фармаконагляду ТОВ «Асіно Україна», кандидатка медичних наук Олена Матвєєва. Спікерка наголосила, що абсолютно безпечних ліків не існує і належна якість препарату не є гарантією того, що лікування не матиме несприятливих наслідків. Адже будь-який засіб зумовлює певні біохімічні зміни в організмі, що, з одного боку, спричиняє терапевтичний ефект, а з другого, – може стати причиною несприятливих реакцій. Зазвичай головними причинами побічних реакцій лікарських засобів є: фармакологічні властивості самого засобу, стан організму людини, передозування, призначення багатьох лікарських засобів без урахування їхньої взаємодії тощо. Зробити застосування ліків якомога безпечнішим покликана система фармаконагляду, однією з найважливіших ланок якої є лікар. Здебільшого саме він першим стикається з проявами несприятливих реакцій застосування ліків у пацієнта. Доповідачка докладно поінформувала аудиторію про те, як працює система фармаконагляду, куди саме та яким чином має скеровувати інформацію лікар у разі виявлення побічної дії або відсутності ефекту лікарського засобу – завдяки спільній кропіткій праці накопичується база знань про ліки, що є передумовою їхнього безпечного використання.

Завершила сесію голова громадської організації «Ліки контроль» Наталія Гуран, яка розповіла про електронний сервіс «Ліки контроль» – безкоштовний мобільний застосунок, який дозволяє лікарям та пацієнтам отримувати актуальну інформацію про лікарські засоби, зареєстровані в Україні. Сервіс містить приблизно 15 000 актуальних інструкцій, дозволяє перевірити, чи включено певний засіб до програми «Доступні ліки», отримати інформацію про орієнтовні ціни в аптеках, термін придатності препарату, за потреби – підібрати його аналог тощо. «Ліки контроль» є інструментом, що сприяє дотриманню прав пацієнта, та актуальним, постійно оновлюваним довідником, помічником лікаря у щоденній роботі.

На наступній сесії, присвяченій питанням достовірної діагностики, фахівчиня з менеджменту якості лабораторної діагностики ЦГЗ МОЗ України Наталія Видайко доповіла про стан мережі лабораторій державної, комунальної та інших форм власності в Україні та наголосила на необхідності змін у законодавчій базі стосовно лабораторної діагностики, зокрема ухвалення закону про біобезпеку та біозахист, на основі якого мають бути впроваджені національні лабораторні стандарти.

Генеральний директор медичної лабораторії «Діла» Олексій Бабич у своїй доповіді представив модель солідарної відповідальності держави, лікаря, пацієнта та лабораторії, адже згідно з даними ВООЗ у 60–70 % випадків правильний діагноз ґрунтується саме на даних лабораторних досліджень.

Тобто якість лабораторної діагностики залежить від:
• держави, яка має готувати фахівців та контролювати роботу лабораторій згідно зі стандартами якості;
• лабораторії, яка має бути стандартизованою згідно зі стандартом ISO 15189:2015 та дотримуватися цих стандартів, надавати консультативну підтримку лікарям та пацієнтам;
• лікаря, який має призначати правильний діагностичний алгоритм та ретельно обирати лабораторію для досліджень;
• пацієнта, якому теж слід відповідально ставитися до вибору лабораторії та чітко дотримуватися правил підготовки до досліджень.

Спікер також поділився зі слухачами досвідом роботи лабораторії «Діла», розповів про найвищі стандарти, яких тут завжди дотримуються, та сервіси, які лабораторія надає.

Сесію «Безпечна хірургія рятує життя» відкрила завідувачка акушерського відділення Київського міського центру репродуктології та перинатальної медицини кандидатка медичних наук Рома Ткачук, яка розповіла про глобальну стратегію ВООЗ з охорони здоров’я жінок, дітей та підлітків (2016–2030), що задає напрям для прискореної роботи в галузі охорони здоров’я жінок і дітей. Глобальна стратегія ВООЗ стала базовим документом для розробки нормативів акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні, які у квітні 2021 року винесли на громадське обговорення. Ґрунтуючись на рекомендованих ВООЗ сучасних перинатальних технологіях, було розроблено та затверджено клінічні протоколи зі спеціальностей «акушерство», «гінекологія», «неонатологія», «репродуктологія», «педіатрія». Європейська Рада та Коледж акушерства і гінекології підготовили документ, де викладено стандарти догляду за основними клінічними станами в акушерстві та гінекології, які затверджені в країнах – членах ЄС та приймаються в Україні. Отже, маючи на меті безпеку материнства, пологів і дитинства, Україна невпинно інтегрується у світовий фаховий медичний простір.

Досвідом упровадження безпечної хірургії в лікувальному закладі поділився професор, заступник КНП «КМКЛ № 1» з хірургічної роботи Микола Стець. З метою гарантування безпеки під час анестезії, запобігання хірургічним інфекціям та чіткої взаємодії в хірургічній бригаді в лікарні розроблені та працюють локальні протоколи, згідно з якими перед індукцією в анестезію, перед початком операції та після її закінчення заповнюються «чек-листи», що допомагають оцінити можливі ризики, уточнити виявлені проблеми і перевірити виконання заходів із профілактики ранових інфекцій та тромбопрофілактики. Контрольний перелік з хірургічної безпеки «чек-листа», антибактеріальна профілактика, профілактика тромботичних ускладнень та епідеміологічний нагляд за інфекціями в ділянці хірургічного втручання є невід’ємними складовими створеної в лікарні системи безпечної хірургічної допомоги, що рятує життя.

Результати наполегливої праці фахівців лікарні було високо оцінено, тож Київська міська клінічна лікарня № 1, а також «Академія здоров’я людини» (м. Київ) отримали сертифікацію за критеріями: «Інфекційна безпека. Безпечна хірургія. Безпечні пологи. Безпечні ліки. Достовірна лабораторна діагностика».

П’ята сесія була присвячена безпеці пацієнтів та безпечному медичному середовищу. Керівник центру науки, організації контролю якості та безпеки медичної діяльності клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами професор Андрій Котуза у своїй доповіді висвітлив основні моделі менеджменту безпеки у закладах охорони здоров’я, акцентувавши увагу на перевагах і недоліках трьох головних з них – ініціативі системної інженерії SEIPS, моделі «швейцарського сиру» несприятливих подій та моделі «організації високої надійності».

Олександра Балясна, голова правління громадської організації «Асоціація батьків передчасно народжених дітей», член консультативної Ради EFCNI та GLANCE, наголосила на важливості комунікації між медичним персоналом і пацієнтом, оскільки комунікаційні «провали» призводять до помилкових діагнозів, неправильного лікування, втрати довіри до лікаря, психологічних травм у пацієнта та збільшення тривалості лікування. Світовими ж трендами є:
• партнерські стосунки між лікарем та пацієнтом;
• пацієнторієнтованість у відділенні;
• підвищення рівня прозорості й відкритості;
• створення наглядових рад, до яких слід долучати пацієнтів.

На необхідності розробки та впровадження стратегій з безпеки пацієнта акцентував увагу завідувач лабораторії безпекових стратегій в охороні здоров’я ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ професор Юрій Скалецький. Згідно з даними ВООЗ, кожний 8-й пацієнт зазнає шкоди під час надання медичної допомоги, а розвиток негативних побічних явищ лікування через небезпечний догляд є однією із десяти провідних причин смерті та інвалідності в усьому світі. Проте ВООЗ вважає, що приблизно 85 % таких випадків можна запобігти. Для цього насамперед слід оцінити реальну ситуацію. На жаль, в Україні відсутня навіть об’єктивна статистика випадків медичної шкоди, оскільки лише у 23 % випадків медичних помилок лікарі наважуються про них повідомляти, хоча динаміка стаціонарної летальності має сталу тенденцію до зростання. Це пов’язано з низькою культурою безпеки медицини в нашій країні – ми воліємо замовчувати проблему, ніж вирішувати її. Тож саме підвищення культури безпеки, розробка та впровадження змін і доповнень до чинної нормативної бази мають стати потужними інструментами в мінімізації ризиків надання медичної допомоги, зокрема і спричинених людським чинником.

Доцент кафедри неонатології, кандидатка медичних наук Олена Костюк у своєму виступі зосередилася на простих, проте вкрай важливих компонентах створення безпечного медичного середовища у відділеннях неонатології – профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій, грудному вигодовуванні, дотриманні температурного режиму, створенні «охоронного» режиму для новонароджених (мінімізація освітлення, зниження рівня шуму), своєчасних профілактичних процедурах, скринінгових обстеженнях та вакцинації, а також комунікації з родиною немовляти. Цікаво, що застосування такого простого методу, як «мама-кенгуру» (безперервний контакт матері та малюка «шкіра до шкіри»), зменшує частоту і тривалість апное в немовлят, покращує оксигенацію, сприяє колонізації новонародженого материнською мікрофлорою, підвищує виживання та зменшує смертність, тому активно застосовується у відділеннях неонатології, наприклад, у відділенні виходжування передчасно народжених дітей лікарні «Охматдит».

Керівник напрямку медичних інформаційних систем Вадим Васильчук у своєму виступі наголосив на необхідності створення пацієнторієнтованих інформаційних систем, оскільки ті, що працюють сьогодні, спрямовані на роботу з хворою людиною, тоді як світова медицина переорієнтовується з виконання функції лікування пацієнта на місію збереження здоров’я людини. Сучасні медичні інформаційні системи мають ґрунтуватися на тих самих принципах, що й оновлена медицина –прогнозуванні, профілактиці, персоналізації та партнерстві. Лише тоді вони стануть інструментом для активної участі людини в забезпеченні належного стану свого здоров’я, профілактики та раннього виявлення ризиків. Це вигідно як безпосередньо громадянину, так і системі охорони здоров’я та державі загалом.

Член-кореспондент НАНМ України, завідувачка кафедри неонатології НУОЗ ім. П. Л. Шупика професорка Єлизавета Шунько присвятила свій виступ якості медичної допомоги та безпеці пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії та дітей раннього віку, зокрема впровадженню не зовсім звичних для таких відділень принципів, як відкритість відділень інтенсивної терапії, що дозволяє зменшити частоту внутрішньолікарняних інфекцій, активна комунікація між пацієнтами та лікарями, пацієнторієнтована філософія та відносини у лікарні тощо.

Наприкінці конференції, підбиваючи її підсумки, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк наголосив, що основою медицини є безпека. Пацієнт має бути впевнений, що його лікар та медичний заклад, який забезпечує надання медичної допомоги, ставлять на перше місце безпеку пацієнтів у будь-якій ситуації, починаючи з операційного блоку, в якому мінімізовано ризики зараження під час проведення операцій, і завершуючи лабораторією, яка видає точні результати аналізів. Тож першочерговим завданням працівників закладів охорони здоров’я є впровадження внутрішнього контролю якості та безпеки медичної діяльності, що має стати частиною державного контролю нарівні з дотриманням прав громадян у сфері охорони здоров’я.



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *