20.02.2026 року у Львові відбулася науково-практична конференція «ПЕРША ЛІНІЯ ТУРБОТИ: алгоритми комунікації медиків та фармацевтів з ветеранами та членами їхніх сімей». Захід пройшов у сучасному форматі – аудиторно + онлайн.
▶️Запис конференції | Фотоальбом
Організаторами конференції виступили: Українська Асоціація Лікарів Амбулаторної Медицини, Українська Асоціація Сімейної Медицини, Національний університет охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика, Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів, Українська федерація професійних медичних об’єднань, «Агентство Медичного Маркетингу», сервіс із пошуку та бронювання ліків LIKI.UA, екосистема для лікарів DocAdvisor, соціальна мережа для медичних працівників MedAccount, українська платформа й організатор науково-практичних заходів для підвищення кваліфікації лікарів MedAssistant та українська міжнародна компанія БіоСтратегії.
Партнерами заходу були фармацевтичні компанії «Алкалоїд», «Дарниця», НВК «Екофарм», «Кусум», «Асіно», «Халеон Україна» та Київський вітамінний завод.
Модераторами конференції виступили:
Юрій Чертков
засновник та директор компанії «Агентство Медичного Маркетингу», лікар, бізнес-тренер; засновник сервісу LIKI.UA
.
Артем Сводковський
голова Української асоціації лікарів амбулаторної медицини.
Світлана Галич
докторка медичних наук, професорка акушерства та гінекології, завідувачка кафедри акушерства, гінекології та педіатрії Міжнародного гуманітарного університету (Одеса), авторка 138 наукових праць, співавторка трьох монографій, 11 патентів України.
Щодня лікарі первинки, сімейні лікарі, медсестри, фармацевти та провізори працюють із людьми, які повернулися з війни. Часто – без додаткових інструментів, знань і підтримки. Ветерани та їхні сім’ї мають різний досвід – від бойового стресу до втрати, від тривоги до фізичних травм. І саме лікарі амбулаторної медицини стають першою точкою контакту, яка формує довіру до системи охорони здоров’я. Отже, їхні знання та навички потребують постійного вдосконалення. Тому провідні фахівці та експерти з різних галузей медицини зібралися на конференцію, щоб поділитися актуальними клінічними рекомендаціями, обговорити складні практичні випадки та обмінятися досвідом впровадження сучасних підходів до діагностики й лікування.
Розпочинаючи конференцію, з привітальним словом до учасників заходу звернулись Артем Сводковський та Юрій Чертков.
Першу доповідь на тему «Перша лінія оборони: турбота про здоров’я сім’ї як стратегія національної безпеки» представив Олександр Гриневич, заступник генерального директора ТОВ «НВК «Екофарм», доктор медичних наук, Лауреат Премії КМ України, Заслужений діяч науки і техніки України. Спікер акцентував увагу на зміні парадигми охорони здоров’я – від реактивної медицини до створення «фортеці здоров’я» через тісну взаємодію тріади: сім’ї, сімейного лікаря та фармацевта. Доповідач підкреслив ключові ролі фахівців: сімейний лікар виступає як «стратег», який створює персоналізовану «карту здоров’я» для кожного члена родини та забезпечує моніторинг їхнього стану 24/7 за допомогою сучасних гаджетів. Фармацевт діє як «оперативний офіцер», здійснюючи фармацевтичну опіку, нутрітивну підтримку та контроль безпеки домашньої аптечки. Особливу увагу в доповіді було приділено медико-фармацевтичному супроводу ветеранів та їхніх родин. Спікер наголосив на важливості комплексного менеджменту болю, підтримці ментального здоров’я (зокрема в разі ПТСР) та цифровій інклюзивності через телемедицину.
Також було порушено питання фармаконагляду, зокрема проблеми рефрактерності (втрати ефективності) імуностимуляторів через їхнє безконтрольне застосування. На прикладі клінічного кейсу спікер продемонстрував, як фармацевт має вчасно розпізнати зниження ефекту препарату та скерувати пацієнта до лікаря для корекції стратегії лікування. Резюмуючи, Олександр Гриневич зазначив, що здоров’я родини є запорукою непереможної держави.
Надалі професорка кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Мар’яна Селюк виступила з доповіддю «Тривога та інсомнія в практиці лікаря первинної ланки: алгоритм «День-Ніч» для стабілізації пацієнта». Доповідачка розповіла, яким чином дефіцит сну та постійна тривога виснажують адаптаційні резерви організму, призводячи до когнітивних розладів, зниження імунітету та підвищення серцево-судинних ризиків. Спікерка приділила особливу увагу комплексному підходу до корекції психоемоційних розладів, спричинених хронічним стресом, та наголосила, що для відновлення адаптаційних резервів організму необхідно діяти у двох напрямках: знижувати рівень тривоги протягом дня та забезпечувати якісний сон уночі. Цей метод враховує природні циркадні ритми організму та забезпечує цілеспрямований вплив на різні аспекти порушень у відповідний час доби, максимізуючи ефективність терапії. Для використання вдень доповідачка рекомендувала трикомпонентний вітчизняний препарат рослинного походження Релаксил. Завдяки поєднанню валеріани, меліси та м’яти засіб ефективно усуває нервове напруження, дратівливість та відчуття тривоги, не викликаючи при цьому сонливості чи звикання. Для безпосереднього подолання інсомнії доцільно призначати доксиламін (Сонміл) – снодійний засіб, який прискорює час засинання та покращує якість сну, не порушуючи його фізіологічні фази. Застосування такої комбінованої схеми дозволяє розірвати порочне коло «стрес – безсоння – втома» та є безпечним і ефективним інструментом підтримки ментального здоров’я пацієнтів у кризові періоди.
Доцент кафедри оториноларингології ДНП «Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького» Мирослав Крук представив аудиторії сучасні підходи до терапії гострого риносинуситу. Спікер зосередив увагу слухачів на концепції «ніс і приносові пазухи як єдина система», ролі мукоциліарного кліренсу, терморегуляції та функціонального значення нижньої носової раковини. Було детально розглянуто класифікацію гострого вірусного, поствірусного та бактеріального риносинуситу відповідно до рекомендацій EPOS 2020, із чіткими критеріями диференціації та визначення показань до антибіотикотерапії. Доповідач зазначив, що більшість випадків риносинуситу мають вірусну природу і не потребують антибактеріального лікування. Однак і нераціональне призначення НПЗП та деконгестантів може супроводжуватися побічними ефектами, зокрема ризиком медикаментозного риніту тощо. У блоці, присвяченому терапії бактеріального риносинуситу, були висвітлені сучасні підходи до вибору антибіотика та обґрунтування призначення під час бактеріального риносинуситу цефіксиму (Сорцеф®) та цефподоксиму (Фоксеро®) з урахуванням клінічної ситуації, попереднього прийому антибіотиків та комплаєнсу пацієнта. Отже, доповідь поєднала анатомо-фізіологічні аспекти риносинуситів, сучасні міжнародні рекомендації та практичні алгоритми ухвалення клінічних рішень в амбулаторній та стаціонарній практиці.
Наталія Боженко, кандидатка медичних наук, доцентка кафедри неврології ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», лікарка-неврологиня вищої категорії, зробила дві доповіді. У першій з них було висвітлено проблему болю в практиці лікаря. Спікерка розповіла, як відрізнити ноцицептивний біль від нейропатичного та ноципластичного, зокрема й за відповіддю на НПЗП; представила схеми аналгезії, ефективні під час кожного типу болю, та надала учасникам конференції алгоритм сучасного клінічного лікування болю. Окрему увагу доповідачка приділила лорноксикаму (препарату Ларфікс®) – НПЗП з потужною знеболювальною дією та коротким періодом напіввиведення, що значно знижує ризик кумуляції та покращує безпеку для шлунково-кишкового тракту порівняно з багатьма іншими НПЗП. Було також представлено клінічний кейс купірування вертеброгенного болю з використанням лорноксикаму.
«Страх у нейронауці: що відбувається в мозку тривожного пацієнта?» – на це актуальне запитання спікерка відповідала протягом своєї другої доповіді. З наукового погляду страх є нейрональною програмою виживання, його головна функція – миттєва мобілізація організму перед загрозою. Однак коли те, що мало бути коротким спалахом мобілізації, стає фоновим станом, адаптація перетворюються на тривожний розлад. Доповідачка ретельно описала механізм розвитку тривожних розладів, а також зміни, що відбуваються в організмі на тлі таких станів; навела практичні схеми діагностики та лікування пацієнтів з вегетативною дисрегуляцією, зокрема переваги використання препаратів Біфрен / Біфрен плюс.
Лікар-психіатр ДВНЗ «Ужгородський національний університет» та Львівського ТМО КНП «Багатопрофільна клінічна лікарня ІМЛШМД» Назарій Желем у своєму виступі зосередився на застосуванні лікарського засобу прегабалін для лікування тривожних розладів.
Лікарю первинки важливо бачити відмінність між психіатричною патологією та захворюваннями, зокрема й соматичними, що можуть супроводжуватися психічними розладами. У щоденній практиці потрібно вміти визначити «червоні прапорці», за наявності яких пацієнта необхідно скерувати до психіатра – доповідач представив аудиторії ці ознаки. Утім, низка захворювань (психосоматичні, афективні стани різного генезу, невротичні стани тощо) можуть бути взяті до курації сімейним лікарем. У такому разі лікар загальної практики ставить синдромологічний діагноз (тривожний синдром, астенічний синдром, депресивний синдром), однак постановка психіатричних діагнозів на кшталт шизофренії недопустима. Особливу увагу доповідач приділив діагностиці вкрай поширеного тривожного синдрому та загальній тактиці його лікування з використанням препарату Зонік® (прегабалін). На відміну від більшості антидепресантів, які починають працювати через 2–4 тижні, терапевтичний ефект прегабаліну проявляється вже на першому тижні прийому. Препарат особливо ефективний у лікуванні фізичних проявів тривоги, таких як м’язова напруга, прискорене серцебиття, головний біль та шлунково-кишкові розлади. Засіб допомагає швидше заснути та збільшує фазу глибокого сну, не викликаючи ранкового відчуття «розбитості». Зонік® не взаємодіє з більшістю інших ліків, що робить його безпечним вибором для пацієнтів із супутніми захворюваннями – як наголосив спікер, це вкрай важливо для сімейного лікаря.
Друга доповідь Мар’яни Селюк, професорки кафедри військової терапії Української військово-медичної академії, була присвячена сучасним підходам до лікування ГРВІ в умовах війни. Спікерка зазначила, що війна є тривалим стресовим фактором, який виснажує адаптаційні механізми, змінює імунну реактивність та підвищує вразливість до респіраторних вірусів. У таких умовах перебіг ГРВІ часто є більш тяжким, із ризиком ускладнень та декомпенсації хронічних захворювань. У доповіді були представлені основні напрямки лікування ГРВІ відповідно до рекомендацій ВООЗ, CDC (Centers for Disease Control and Prevention) та національного уніфікованого клінічного протоколу. Ключовим підходом, наголосила спікерка, залишається амбулаторне ведення пацієнтів і раціональна симптоматична терапія. Вона має стратегічне значення, оскільки зменшує навантаження на серцево-судинну систему, запобігає дегідратації та знижує ризик ускладнень. Сучасний її принцип – продумана комбінація компонентів у межах одного комплексного засобу, що дозволяє ефективно контролювати основні симптоми. Як приклад такого підходу, було розглянуто застосування препаратів бренду Терафлю відповідно до перебігу захворювання.
Доповідачка також наголосила на важливій ролі фармацевта як першої ланки медичної безпеки – саме він може вчасно виявити «червоні прапорці» та скерувати пацієнта до лікаря.
Тетяна Данілевич, кандидатка медичних наук, доцентка кафедри пропедевтики внутрішньої медицини ВНМУ ім. М. І. Пирогова, кардіологиня, представила доповідь на тему «Артеріальна гіпертензія: чому контроль тиску починається з контролю прихильності».
Основний акцент у виступі було зроблено на тому, що неприхильність до лікування є недооціненим, але потужним фактором серцево-судинного ризику. За даними великих досліджень, майже кожен другий пацієнт із серцево-судинними захворюваннями залишається неконтрольованим саме через порушення режиму терапії. Однак припинення прийому іАПФ або БРА суттєво підвищує ризик інфаркту, інсульту та серцевої недостатності. Спікерка детально розглянула три етапи прихильності – ініціацію, реалізацію та припинення лікування, зауваживши, що навіть 80 % «формальна» прихильність не завжди означає якісне регулярне лікування. Окремо було представлено інструменти оцінки прихильності (зокрема шкалу Моріскі–Гріна) та практичні способи її поліпшення. Згідно із сучасними рекомендаціями, зокрема European Society of Hypertension (2023), та даними дослідження SPRINT, досягнення цільового АТ (120–129/70–79 мм рт. ст.) у більшості пацієнтів потребує комбінованої терапії. Тож очевидними є переваги фіксованих комбінацій, які поліпшують прихильність, знижують ризик госпіталізацій і зменшують імовірність припинення лікування. Ефективний контроль артеріальної гіпертензії починається не лише з правильного вибору препарату, а з побудови довіри, відкритої комунікації та спрощення терапевтичних схем.
У своїй доповіді професор, доктор медичних наук, ДНП «Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького», Василь Скибчик акцентував увагу на тривожній тенденції суттєвого зростання смертності від артеріальної гіпертензії, що зумовило перегляд підходів до лікування у світовій практиці. Спікер зазначив, що сучасні європейські та американські настанови встановили більш жорсткий цільовий рівень артеріального тиску в межах 120–129/79 мм рт. ст., оскільки саме такі показники дозволяють максимально захистити органи-мішені. Згідно з американськими рекомендаціями, терапію варто розпочинати вже за тиску 140/90 мм рт. ст., а для пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком цей поріг стає ще нижчим – 130/80 мм рт. ст. Європейські настанови (ESC 2024) радять стартувати з подвійної комбінації, проте доповідач зауважив, що такий підхід доцільний лише за умови невисоких показників тиску. Водночас професор наголосив, що за наявності високого тиску або у хворих із супутнім цукровим діабетом, хронічною хворобою нирок чи ожирінням необхідно одразу розпочинати з потрійної терапії (наприклад, Тіара Тріо®). Перевага такої схеми полягає в синергічному поєднанні трьох компонентів, що дозволяє досягти стабільного контролю тиску навіть у «складних» пацієнтів. Спікер особливо виокремив зручність формату «одна таблетка», що критично важливо для прихильності пацієнта до лікування, та практичність тримісячної упаковки, яка забезпечує безперервність терапії та економічну вигоду для хворого.
Доповідь «Медична допомога та травматичний досвід: міждисциплінарні підходи до комунікації з ветеранами» представив Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів. Спікер закликав до докорінної зміни парадигми – переходу від суто технократичної медицини до моделі «лікувати по-людськи», де в центрі уваги перебуває особистість пацієнта, а не лише його діагноз. Доповідач наголосив, що для ветеранів якісна комунікація є не допоміжним, а центральним компонентом лікування. Довіра, що будується через діалог, безпосередньо впливає на результативність терапії. Пацієнт оцінює медицину через три складові: професійну компетентність лікаря, якість спілкування та етичну стабільність системи. Якщо ветеран відчуває себе почутим і захищеним, він сприймає медичну допомогу як якісну, навіть у складних клінічних випадках. Під час виступу спікер закликав до створення єдиного безпечного простору навколо родини ветерана, де медик та фармацевт діють як союзники, забезпечуючи індивідуальний супровід та гуманне ставлення до пацієнта.
Світлана Галич, докторка медичних наук, професорка акушерства та гінекології, завідувачка кафедри акушерства, гінекології та педіатрії Міжнародного гуманітарного університету (Одеса) та майор медичної служби ЗСУ (2022–2025), присвятила виступ здоров’ю ветеранок. Доповідачка зосередилася на специфіці надання медичної допомоги жінкам, які мають бойовий досвід, та етичним аспектам взаємодії з ними. Спікерка навела статистику (понад 70 000 жінок у ЗСУ), наголосивши, що система охорони здоров’я має бути готова до зростання кількості ветеранок із поєднанням соматичної та психологічної патологій. Окрім ПТСР та депресії, ветеранки стикаються з порушеннями репродуктивного здоров’я, високою частотою опорно-рухових травм та наслідками військової сексуальної травми. Доповідачка зауважила, що медична допомога має базуватися на принципах фізичної та емоційної безпеки. Важливо уникати ретравматизації, пояснювати кожен етап огляду та отримувати усвідомлену згоду, яка є «процесом, а не просто підписом». Професорка Галич запропонувала модель взаємодії, де ветеранка перебуває в центрі уваги чотирьох фахівців:
- сімейний лікар – координація загального стану;
- акушер-гінеколог – підтримка репродуктивного здоров’я;
- психолог/психіатр – робота з ментальною травмою;
- фармацевт – фармацевтична опіка та контроль комплаєнсу.
Особливий акцент доповідачка зробила на тому, що допомога ветеранкам потребує не лише медичних знань, а й високої емпатії, дотримання етичних кордонів та міждисциплінарної співпраці.
У виступі Наталії Зданевич, кандидатки медичних наук, доцентки кафедри неврології, психіатрії і фізичної реабілітації ПВНЗ «Київський медичний університет», лауреатки премії Верховної Ради в галузі фундаментальних і прикладних наук найталановитіших молодих вчених, акцентовано на безпечній комунікації з ветеранами та алгоритмах взаємодії з ними для первинної ланки та фармацевтів. Спікерка зазначила, що сімейні лікарі й фармацевти є вхідними воротами в систему охорони здоров’я. Саме від їхньої першої реакції залежить, чи виникне у ветерана довіра до всієї медичної системи. Тож важливо мати знання про тригери (різкі звуки, специфічні запахи, черги, тривале очікування), які можуть спровокувати гостру реакцію у ветерана, та розуміти, що агресія часто є не особистою неприязню, а захисною реакцією на стрес. Доповідачка детально розповіла про техніки, які потрібно використовувати для деескалації конфлікту, та навела приклад успішного вирішення конфлікту в аптеці, де через затримку з рецептом ветеран почав виявляти ознаки агресії. Спікерка наголосила, що безпечна комунікація – це професійна навичка, яка захищає пацієнта від ретравматизації, а медичного працівника – від професійного вигорання.
Мирослав Боженко, лікар-невролог, доктор філософії з медицини (PhD), магістр психології управління, доцент кафедри неврології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, представив учасникам конференції доповідь на тему: «Типовий клінічний сценарій болю у спині: причини, діагностика та менеджмент». Спікер детально розібрав типовий клінічний сценарій пацієнта з болем у спині, запропонувавши чіткий алгоритм дій для лікаря первинної ланки. Спікер зазначив, що більшість випадків болю у спині (близько 90 %) є неспецифічними, проте першочерговим завданням діагностики є виключення «червоних прапорців» – симптомів, що вказують на серйозну патологію (онкологію, інфекції або компресію кінського хвоста). Доповідач зауважив, що за відсутності таких загроз рутинне призначення МРТ не рекомендоване, оскільки воно не впливає на тактику лікування, але може посилити тривожність пацієнта.
Основою менеджменту гострого болю спікер назвав поєднання немедикаментозних методів та раціональної фармакотерапії. Головний акцент було зроблено на збереженні фізичної активності – пацієнт не повинен дотримуватися ліжкового режиму. У медикаментозній схемі доповідач виділив групу НПЗП, яка, згідно з європейськими рекомендаціями (NICE NG59), є основою фармакотерапії болю в спині. Особливу увагу було приділено ацеклофенаку (препарат Диклотол®). Ґрунтуючись на даних клінічних досліджень, доповідач продемонстрував високу ефективність ацеклофенаку в купіруванні запалення та болю на тлі низької кількості побічних ефектів, а також позитивний вплив на синтез компонентів хрящової тканини, що робить препарат обґрунтованим вибором для пацієнтів з дегенеративними змінами хребта.
Після завершення насиченої програми організатори конференції щиро подякували всім спікерам за ґрунтовні доповіді, а учасникам – за активну дискусію та небайдужість до актуальних питань сучасної медицини, а також анонсували наступні заходи. Отже, до зустрічей в колі професіоналів!
