12.09.2025 року в БЦ Астарта України відбулася щорічна науково-практична конференція до Всесвітнього дня безпеки пацієнтів «Family Doctor Assistance: Безпека пацієнта. Безпека медицини».
▶️Запис конференції | Фотоальбом
Захід, організований у сучасному форматі – аудиторно + онлайн, був присвячений поліпшенню якості медичної допомоги на первинній ланці в умовах війни, що триває.
Організаторами та провайдерами конференції виступили: Національний університет охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика, Українська Асоціація Сімейної Медицини, Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів, Українська федерація професійних медичних об’єднань, Українська Асоціація Лікарів Амбулаторної Медицини, соцмережа для медичних працівників «MedAccount» та «Агентство Медичного Маркетингу».
Партнерами заходу були: сайт-газета для лікарів «Академія Успішного Лікаря», сервіс із пошуку та бронювання ліків LIKI.UA, категорійний планувальник LIKI Research, екосистема для лікарів DocAdvisor, фармацевтичні компанії «Дарниця», «Алкалоїд», «Elfa Pharm Ukraine», «Босналек», НВК «Екофарм», «Мітек», «Гленмарк», «НАБРОС Фарма ПВТ. Лтд».
Модераторами конференції виступили:
Юрій Чертков
засновник та директор компанії «Агентство Медичного Маркетингу», лікар, бізнес-тренер; засновник сервісу LIKI.UA
.
Світлана Галич
докторка медичних наук, професорка акушерства та гінекології, завідувачка кафедри акушерства, гінекології та педіатрії Міжнародного гуманітарного університету (Одеса), авторка 138 наукових праць, співавторка трьох монографій, 11 патентів України.
Зосередження уваги на якості медичної допомоги та безпеці пацієнтів в умовах війни, що триває, є критично важливим. Адаптація українських медиків, зокрема й лікарів первинної ланки, до поточної ситуації в країні відіграє ключову роль у підтримці здоров’я громадян та зміцненні потенціалу держави. А надання безпечної медичної допомоги є основним пріоритетом охорони громадського здоров’я. Саме заради цього учасники конференції та спікери зібралися на черговий науково-практичний захід.
Конференцію відкрив один з фундаторів руху за безпеку пацієнта та медицини в Україні, доктор медичних наук, заслужений лікар України, член-кореспондент НАМН України, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, голова вченої ради НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, професор кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування, Президент Української Асоціації Сімейної Медицини Олександр Толстанов, який у вступному слові звернувся до учасників конференції з пропозицією обговорити протягом заходу важливі питання, вирішення яких допомогло б змінити українську сімейну медицину на краще. Серед цих питань спікер виокремив три найголовніші: управління галуззю як лідерство та партнерство, економіка розвитку сімейної медицини (збільшення обсягу фінансування до 25 %, цільове фінансування профілактичних заходів, коефіцієнти для лікарів, які працюють в особливих умовах тощо) та упорядкування в царині надання послуг сімейними лікарями.
Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів, привітав учасників заходу, побажав їм плідної роботи, набуття нових знань і використання своїх знань та досвіду з огляду не лише на ефективність допомоги, але й на безпеку пацієнта.
Надалі модераторка заходу Світлана Галич закликала учасників брати активну участь в обговоренні питань, які висвітлюватимуть спікери, та представила перших доповідачів – Оксану Плоднік, експертку з фармацевтичної регуляції компанії «Дарниця», та Андрія Дорошенка, кандидата медичних наук, доцента, начальника відділу клінічних досліджень компанії. На прикладі препарату Мелоксикам – Дарниця спікери розповіли про повний цикл створення генеричних лікарських засобів – від наукової ідеї до виробничих технологій та контролю якості. Було висвітлено ключові етапи роботи над новим препаратом, а також сучасні підходи до фармацевтичної розробки, що відповідають міжнародним стандартам. Особливу увагу спікери приділили системам якості, завдяки яким компанія гарантує ефективність і безпеку кожного засобу, а також зазначили, що фармацевтична фірма «Дарниця» інтегрує найновіші технології, дотримується принципів належної виробничої практики (GMP) та впроваджує цифрові рішення для оптимізації процесів. Доповідачі наголосили: місія компанії полягає в тому, щоб робити якісні, ефективні та доступні ліки для українських пацієнтів.
Докторка медичних наук, професорка, завідувачка відділу ринології та алергології з групою рентгенології ДУ «Інституту отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України» Діана Заболотна представила ґрунтовну доповідь на тему «Комбіновані препарати як терапія першої лінії: сучасні підходи до лікування алергічного риніту». Спікерка акцентувала, що алергічний риніт є одним з найрозповсюдженіших хронічних захворювань, який уражає до 40 % населення світу, і його поширеність продовжує зростати під впливом урбанізації та кліматичних змін. У доповіді були розглянуті основні типи риніту, критерії їхньої класифікації та механізми розвитку гіперчутливості, що лежать в основі симптомів захворювання. Особливу увагу було приділено патогенезу алергічного риніту, зокрема IgE-опосередкованій імунній відповіді та її клінічним проявам (ринорея, закладеність носа, чхання, свербіж, сльозотеча). Доповідачка наголосила на необхідності ранньої діагностики й адекватного лікування, оскільки неконтрольований риніт суттєво погіршує якість життя пацієнтів і часто поєднується з іншими хронічними патологіями, зокрема бронхіальною астмою. Ключовим акцентом виступу стало висвітлення ролі комбінованих препаратів як терапії першої лінії, зокрема препарату Ryaltris (олопатадин + мометазон), який одночасно впливає на основні медіатори алергічного запалення – гістаміни, лейкотрієни та цитокіни. Спікерка переконливо довела, що сучасні комбінації, які поєднують різні фармакологічні механізми, забезпечують кращий контроль симптомів, підвищують прихильність пацієнтів до лікування та зменшують ризики ускладнень.
Доктор медичних наук, заступник генерального директора ТОВ «НВК «Екофарм», лауреат Премії Кабінету Міністрів України та заслужений діяч науки і техніки України Олександр Гриневич представив доповідь на надзвичайно актуальну тему «Превентивна медицина – шлях до порятунку української нації». У виступі було окреслено демографічну кризу в Україні: рекордно низький рівень народжуваності, старіння населення та прогнозоване скорочення чисельності громадян у найближчі десятиліття. Спікер наголосив, що класична медицина нині здебільшого виконує функцію «ремонту» організму – реагує на вже наявні прояви хвороби, але майже не забезпечує реального збереження здоров’я. Основний акцент науковець зробив на концепції превентивної медицини, що об’єднує принципи предиктивної, профілактичної, персоналізованої та партисипативної медицини. Доповідач продемонстрував, що саме цей підхід – із раннім прогнозуванням ризиків, індивідуалізацією медичної допомоги та активною участю пацієнтів у турботі про власне здоров’я – здатний зупинити негативні тенденції та продовжити якісне життя українців. Таким чином, доповідь стала закликом до системних змін у вітчизняній охороні здоров’я, орієнтованих на профілактику, здоровий спосіб життя та довготривале збереження працездатності нації.
Михайло Орос, доктор медичних наук, професор кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії ДВНЗ Ужгородського Національного університету, зосередив увагу слухачів на проблемах діагностики та лікування гострого болю в спині. Як зазначив спікер, дослідження доводять, що лише 4 % болю в спині спричинені килами диска, тоді як більшість випадків пов’язані з механічними факторами. Однак біль може бути викликаний небезпечними захворюваннями хребта (інфекції, пухлини тощо) або непов’язаними з хребтом причинами. Тому на огляді пацієнта лікар має визначити наявність або відсутність «червоних прапорців», раціонально призначити ті або інші додаткові обстеження (немає необхідності призначати МРТ усім), зокрема загальні аналізи, біохімію крові, рентген, квантіфероновий тест тощо. Доповідач детально висвітлив особливості діагностики змін хребта за типом Modic на прикладі клінічних випадків та запропонував варіанти знеболення, зокрема використання препарату Доларен, ефективність якого доведена практикою.
Завідувачка дитячого отоларингологічного відділення Черкаської обласної дитячої лікарні, лікарка вищої категорії Віра Сергіївна Бершадська у своєму виступі акцентувала увагу учасників на темі лікування бактеріальних риносинуситів. Спікерка наголосила, що гострий бактеріальний риносинусит часто є ускладненням вірусних інфекцій, а своєчасне виявлення та правильна тактика лікування мають вирішальне значення для запобігання хронізації процесу та розвитку ускладнень. Доповідачка представила методи диференціальної діагностики гострого та хронічного риносинуситу, цілі терапії риносинуситів на засадах сучасних міжнародних настанов, а також лікарські засоби, що допомагають досягти зазначених цілей:
- Ринофлуімуцил – назальний спрей, що містить туаміногептан і ацетилцистеїн; препарат для полегшення евакуації густого секрету та зменшення набряку слизової оболонки;
- Флуімуцил Антибіотик ІТ – комбінований антимікробно-муколітичний засіб;
- Тіамфенікол – амфеніколовий антибіотик широкого спектра дії, активний проти типових респіраторних патогенів;
Лікарка також представила результати досліджень щодо ефективності терапії інфекцій верхніх дихальних шляхів і отиту з використанням тіамфеніколу гліцинату ацетилцистеїнату (ТГА).
Олег Нікітін, лікар-уролог, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри урології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, розповів про сучасні європейські підходи до лікування гострого неускладненого циститу. Спікер зосередив увагу аудиторії на методах діагностики цієї розповсюдженої патології, її причинах, а також рекомендованій емпіричній терапії. Згідно з клінічними настановами Української асоціації нефрологів ДУ «Інститут нефрології НАМН України» в нашій країні препаратом вибору є фосфоміцину трометамол, альтернативними засобами – цефалоспорини та триметаприм. Доповідач навів переконливі докази ефективності фосфоміцину та високої чутливості збудників гострого циститу саме до цього антибіотика, висвітлив механізм його дії та представив дані щодо комплаєнсу пацієнта під час лікування фосфоміцином (Монуралом).
Професорка, докторка медичних наук, завідувачка кафедри «Сімейної медицини ФПО та пропедевтики внутрішньої медицини» Дніпровського державного медичного університету, Ірина Височина зробила доповідь, присвячену контролю оксидативного стресу в патогенезі гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Спікерка наголосила, що ключовим чинником розвитку ГРВІ є взаємодія агресора-збудника (вірусу) з імунною системою людини, що супроводжується проникненням вірусу в клітини, порушенням синтезу клітинних компонентів і розвитком оксидативного стресу. Цей процес спричиняє ушкодження тканин і посилення патогенетичних змін у дихальних шляхах.
Окрему увагу було приділено флавоноїдам, які є потужними антиоксидантами, зокрема препарату Флавовір (активна речовина протефлазід), у формах спрею назального та спрею для горла. Завдяки високому вмісту біофлавоноїдів протефлазид пригнічує генерацію вільних радикалів, блокує продукти перекисного окиснення ліпідів і підвищує антиоксидантний статус клітин організму. Це дозволяє зменшити наслідки вільнорадикального стресу та підвищити стійкість клітин до ушкоджень.
Актуальній темі «Кашель у дітей: патофізіологія, діагностичні алгоритми та терапевтичні стратегії» присвятила свою доповідь докторка медичних наук, професорка кафедри педіатрії, неонатології, дитячих інфекційних захворювань, імунології та алергології НУОЗ України імені П. Л. Шупика Олена Шарікадзе.
Спікерка наголосила, що кашель є однією з найчастіших причин звернення до педіатра та водночас серйозним фактором тривоги для батьків. Вона детально розглянула патогенез кашлю, зокрема порушення мукоциліарного кліренсу, розвиток набряку слизової оболонки, бронхоспазму та вторинної колонізації патогенними мікроорганізмами. На клінічних прикладах були представлені особливості діагностики хронічного кашлю та важливість урахування атопічних порушень, сімейного анамнезу й реакції на терапію. Доповідачка зупинилася на діагностичних критеріях бронхіальної астми, кашльового варіанта та наголосила на ролі сучасних діагностичних методів, включно з алерготестуванням. У терапевтичному блоці доповіді були висвітлені можливості застосування монтелукасту (Глемонт) як ефективного засобу для лікування дітей із бронхіальною астмою, особливо у випадках, коли використання інгаляційних кортикостероїдів неможливе чи небажане. Спікерка наголосила на показаннях до його призначення, як-от аспірин-індукована БА, супутній алергічний риніт, постнавантажувальний бронхоспазм та вірус-індукована бронхіальна обструкція; а також розповіла про ефективність застосування комбінованого препарату Аскоріл під час лікування кашлю внаслідок ГРЗ і бронхіту. Отже, як зауважила доповідачка, лікування кашлю в дітей на сьогодні не є стандартизованим, під час обрання терапії лікарю потрібно враховувати як етіологічні фактори й клінічні прояви, так і патофізіологічні механізми розвитку кашлю.
Кандидат медичних наук, доцент, завідувач відділення для дорослих та дітей КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» Олександр Діхтярук виступив із доповіддю «Менеджмент пацієнтів із захворюваннями лімфаденоїдного кільця». Спікер окреслив основні клінічні форми гострого фарингіту і тонзиліту, акцентувавши увагу на складності диференціації вірусної та бактеріальної етіології захворювань. Для практичної оцінки було представлено модифіковану шкалу McIsaac, яка допомагає визначити ймовірність бактеріальної (насамперед стрептококової, β-гемолітичний стрептокок групи А) інфекції та обґрунтувати необхідність проведення мікробіологічних досліджень або призначення антибактеріальної терапії. Доповідач зазначив, що біль у горлі є провідним симптомом, однак його інтенсивність та супутні прояви (підвищення температури, відсутність кашлю, збільшення шийних лімфовузлів, наліт на мигдаликах) визначають подальшу терапевтичну тактику. Лікар наголосив на ризиках рецидивуючих та рекурентних форм тонзиліту, що можуть призводити до хронічних уражень, а також зробив акцент на поєднанні симптоматичної терапії (НПЗП протягом перших 2–3 днів) із застосуванням антибактеріальних препаратів у випадках підтвердженого або ймовірного стрептококового тонзиліту. Окрема увага була приділена раціональній антибіотикотерапії (захищений амоксицилін або цефіксим). На думку спікера, цефіксим (Сорцеф) дедалі частіше стає препаратом вибору, оскільки є ефективним проти широкого спектру збудників, зручний у використанні та вкрай рідко спричиняє небажані побічні ефекти.
Оксана Поліщук, лікарка-дерматовенерологиня вищої категорії, дитяча дерматологиня Вінницького обласного шкірно-венерологічного центру, зосередилася на проблемі атопічного дерматиту – хронічного запального захворювання шкіри алергічного ґенезу зі спадковою схильністю. Кількість таких хворих як серед дорослих, так і серед дітей щороку зростає, тож сімейні лікарі мають бути обізнані щодо основних моментів діагностики, лікування та профілактики цієї патології. Спікерка ознайомила учасників заходу зі складовими патогенезу захворювання, факторами, що провокують його розвиток, і головними симптомами. У виступі було детально висвітлено роль емолієнтів у профілактиці загострень та лікуванні атопічного дерматиту та представлена лінійка засобів Атопімед з ефективністю, підтвердженою незалежним тестуванням. Засоби Атопімед містять сечовину, ніацинамід, ліпідний комплекс та омега-кислоти і призначені для очищення (гель, шампунь) і відновлення шкіри (молочко, крем). Лінійка також містить відновлювальний бальзам для губ, ефективний не лише в разі атопічного дерматиту, а й під час інших ушкоджень/запалень шкіри губ.
Голова ГО «Асоціації лікарів амбулаторної медицини» Артем Сводковський порушив важливе питання надмірного споживання солі в Україні. Згідно з оновленими рекомендаціями ACC/AHA 2025 щодо терапії артеріальної гіпертензії потрібно обмежити споживання натрію <2300 мг/добу з поступовим зменшенням до оптимальних 1500 мг/добу. Утім, за статистикою, в Україні середнє споживання солі становить. 10,5-12,5 г/добу. Це ускладнює досягнення цільових рівнів артеріального тиску навіть за адекватного лікування. Тож завданням сімейного лікаря є пояснення ролі раціону з низьким вмістом солі для зниження АТ та ризику ускладнень гіпертонічної хвороби. Доповідач навів приклад успішної державної (Велика Британія) програми профілактики серцево-судинних захворювань, одним із ключових вимог якої було обмеження споживання солі (зниження смертності від інсульту на 42 %, смертності від ІХС – на 40 %). Спікер розповів учасникам конференції, яким чином можна зменшити споживання солі їхніми пацієнтами, не погіршуючи якості життя, та навів приклади безпечних замінників кухонної солі.
Кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри військової фармації Іларіон Ярошенко представив інноваційне рішення для відновлення боєздатності військовослужбовців та цивільних, які страждають від ПТСР – «Сон-Релакс». Спікер наголосив, що продукт розроблений у співпраці з лікарями клініки «Феофанія» та інтегрований у програми психологічної реабілітації. Його дія спрямована як на усунення симптомів безсоння, так і на головну його причину – стрес-індуковану гіперактивацію нервової системи. Формула «Сон-Релакс» реалізує двоетапний механізм: CBD (канабідіол) – знижує рівень кортизолу, сигналізуючи організму про безпеку, мелатонін – відновлює природний біологічний ритм сну. Завдяки цьому забезпечується повноцінна фаза глибокого сну, що скорочує час відновлення на 30–40% та підвищує когнітивні функції і боєздатність військових.
Наприкінці заходу модератори побажали всім учасникам плідного професійного розвитку та запросили до участі в наступних конференціях.
