2 травня 2025 року в Бізнес-центрі «Астарта» (м. Київ) відбулася науково-практична конференція «Стандарти та практика мультидисціплінарного підходу на первинній ланці 2025». Захід був проведений у сучасному форматі – аудиторно + онлайн.
▶️Запис конференції | Фотоальбом
Організаторами та провайдерами конференції виступили: Українська Асоціація Сімейної Медицини, Національний університет охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика, Українська Асоціація, Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів, Українська федерація професійних медичних об’єднань, «Агентство Медичного Маркетингу», екосистема для лікарів DocAdvisor, Асоціація Амбулаторної Медицини та соціальна мережа для медичних працівників MedAccount.
Партнерами заходу були: сайт-газета для лікарів «Академія Успішного Лікаря», сервіс із пошуку та бронювання ліків LIKI.UA; категорійний планувальник LIKI Research, ТОВ «Видавничий дім «Здоров’я України. Медичні видання»», «Перший бізнесовий BIZ» – одне з провідних ділових інтернет-видань України, фармацевтичні компанії «Фармак», «Дарниця», «Алкалоїд», «Тернофарм» та «Мітек».
Модераторами конференції виступили:
Юрій Чертков
засновник та директор компанії «Агентство Медичного Маркетингу», лікар, бізнес-тренер; засновник сервісу LIKI.UA
.
Світлана Галич
докторка медичних наук, професорка акушерства та гінекології, завідувачка кафедри акушерства, гінекології та педіатрії Міжнародного гуманітарного університету (Одеса), авторка 138 наукових робіт, співавторка трьох монографій, 11 патентів України.
Війна внесла суттєві корективи в роботу системи охорони здоров’я – зруйновано значну частину медичних закладів, аптечних мереж, клінічних лабораторій; відбулася і нині триває міграція пацієнтів у межах країни та за кордон; можливості медичної логістики й доступ пацієнтів до вторинної ланки обмежені; суттєво зростає кількість екстрених ситуацій, коморбідних станів, загострень хронічних захворювань. Вплив цих та інших чинників змушує переглянути прийняті в мирний час стандарти й алгоритми надання медичної допомоги – в умовах війни суттєво зросла роль лікарів первинної ланки. Тож їхні знання й навички потребують постійного вдосконалення. Практика довела, що найбільш універсальним і дієвим методом поліпшення роботи первинки є мультидисциплінарний підхід до ведення пацієнтів. Саме тому провідні експерти з різних галузей медицини присвятили свої доповіді актуальним мультидисциплінарним питанням.
Розпочинаючи конференцію, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк привітав учасників заходу, побажав їм плідної роботи, набуття нових знань і використання їх у щоденній практичній діяльності.
Про особливості поточного сезону респіраторних захворювань доповіла Ольга Голубовська, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри інфекційних хвороб НМУ ім. О. О. Богомольця, головна позаштатна спеціалістка МОЗ зі спеціальності «Інфекційні хвороби», Заслужена лікарка України. Спікерка зазначила, що активність SARS-CoV-2 неухильно знижується з літа 2024 року, зимової епідемії цього сезону не спостерігалося. Утім, надзвичайно інтенсивною є активність сезонного грипу (розподіл грипу А та грипу В приблизно в однакових пропорціях), зростає кількість хворих на бронхообструктивні стани, спостерігається зростання бактеріальної коінфекції та респіраторного мікоплазмозу. Доповідачка також наголосила, що останніми роками в Україні та світі зростає кількість хворих на стрептококові інфекції (гострі тонзиліти, бешиха, скарлатина) – ці захворювання небезпечні щодо розвитку стрептококового шоку, який розвивається дуже швидко (добу-дві) та дає надзвичайно високу (понад 30 %) летальність. Надалі спікерка представила учасникам конференції основні стратегії лікування сезонних респіраторних вірусів, зосередившись на важливості призначення специфічної або етіотропної противірусної терапії. Доповідь містила вичерпні рекомендації щодо тих або інших противірусних препаратів, зокрема й вітчизняного енісаміуму йодиду (Амізон®), який має виражену пригнічувальну дію на синтез вірусної РНК-полімерази та є противірусним засобом для системного застосування прямої дії. Наприкінці виступу спікерка відповіла на численні запитання учасників конференції.
Доктор медичних наук, професор кафедри кардіології Національного університету охорони здоров’я ім. П. Л. Шупика МОЗ України Юрій Сіренко представив учасникам заходу зміни до сучасних настанов щодо управління підвищеним артеріальним тиском та артеріальною гіпертензією, ухвалені 2024 року Європейським Товариством Кардіологів (ЕSC) за підтримки Європейської нефрологічної асоціації, Європейської інсультної організації та Європейської нефрологічної організації. Настанови були розроблені на підставі великих досліджень: американського «SPRINT» та китайського «STEP». У зазначених настановах надана нова класифікація артеріального тиску (не підвищений АТ: <120>
Олег Швець, кандидат медичних наук, професор, завідувач кафедри громадського здоров’я та нутриціології НУБіП України, президент Асоціації дієтологів України, член президії Української гастроентерологічної асоціації, запропонував учасникам конференції алгоритми діагностичного пошуку за наявності патологічних показників біохімічних печінкових тестів (БПТ). Зміни рівнів біохімічних печінкових маркерів доволі часто є першою ознакою патології печінки, тож сімейний лікар у таких випадках має ретельно вивчити анамнез пацієнта, зробити фізикальне обстеження та за необхідності призначити додаткові дослідження. Спікер розповів про можливі варіанти змін БПТ і трактування цих змін у кореляції з наявними в пацієнта симптомами та анамнезом на прикладі реальних клінічних випадків. Аудиторії було надано інформацію про 10 ефективних нутріцевтиків-гепатопротекторів (вітамін С, вітамін D, кофеїн, силімарин, кверцетин, куркумін тощо) та представлено Імбролів («Тернофарм») – комбінований вітчизняний рослинний гепатопротектор.
Про особливості передопераційної підготовки хворих під час виконання мікрохірургічних офтальмологічних операцій розповів доцент кафедри офтальмології НУОЗ України ім. П. Л. Шупика, кандидат медичних наук Михайло Лисенко. Доповідач наголосив на важливій ролі сімейного лікаря у підготовці пацієнта до хірургічного втручання на органі зору. Адже саме він може переконати пацієнта вчасно санувати вогнища інфекції (стоматологічні, ЛОР тощо), щоб уникнути післяопераційних ускладнень. Сімейному лікарю необхідно знати та призначати засоби, які сприяють профілактиці вікових дегенеративних змін органу зору, застосовуються за наявності синдрому сухого ока та інших офтальмологічних захворювань. Спікер представив особливості та переваги Офтамірину (мірамістин, антисептичний засіб виробництва компанії «Дарниця», з оригінальним флаконом-крапельницею для точного дозування), Тауфону-Дарниця (зволожувальні краплі з протизапальною та регенеративною дією) та Тимололу-Дарниця (блокатор β-адренорецепторів, засіб для терапії очної гіпертензії), які активно використовуються в офтальмологічній практиці. Про ефективність зазначених засобів яскраво свідчать клінічні випадки, про які розповів доповідач.
Сучасні європейські підходи до лікування гострого неускладненого циститу висвітлила у своїй доповіді Олена Носенко, докторка медичних наук, професорка. Спікерка акцентувала увагу аудиторії на важливості дотримання міжнародних рекомендацій під час обрання антибактеріальної терапії, зокрема на перевазі коротких курсів лікування та застосуванні препаратів з доведеною ефективністю. Доповідачка зауважила про необхідність індивідуального підходу до кожного пацієнта, з урахуванням можливих факторів ризику та супутніх захворювань. Виступ містив огляд сучасних європейських протоколів лікування та рекомендації щодо вибору антибіотиків першої лінії. Було наведено низку досліджень, які довели високу активність фосфоміцину (препарат Монурал®) проти широкого спектру уропатогенів, найменший відсоток (1,5 %) стійких до фосфоміцину збудників та унікальний механізм антибактеріальної дії засобу. Тож з огляду на останні дослідження та протоколи лікування пацієнтів з інфекціями сечової системи, саме фосфоміцин є препаратом 1-ї лінії терапії ІСШ.
Докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри акушерства, гінекології та педіатрії Міжнародного гуманітарного університету (Одеса) Світлана Галич присвятила доповідь менеджменту неврологічних проявів менопаузального дисгормонозу. Спікерка зазначила, що в період менопаузи жінки часто звертаються до сімейного лікаря саме з неврологічними або неспецифічними скаргами: тривожність, дратівливість, погіршення сну, «провали» в пам’яті, плаксивість, головний біль, зниження працездатності. Саме ці симптоми є проявами гормонального дисбалансу, і лікар первинної ланки має навчитися розпізнавати їх як частину менопаузального синдрому. Доповідачка докладно розповіла про патофізіологію цих проявів та наголосила на необхідності індивідуального підбору терапії. Ключову роль у лікуванні таких станів може відіграти вчасно призначена гормонозамісна терапія (ГЗТ), яка здатна позбавити пацієнтку не лише вегетативних та гінекологічних симптомів, а й значно поліпшити її емоційний стан, працездатність та якість життя. Але лише за умови ретельного обстеження, виключення онкопатології та обрання оптимальних форм (трансдермальна, вагінальна або оральна ГЗТ) залежно від індивідуальних особливостей жінки. Також спікерка згадала додаткові терапевтичні інструменти: фітопрепарати (як варіант для жінок з протипоказаннями до ГЗТ), вітамінні комплекси, зміна стилю життя, фізична активність, психоемоційна підтримка та консультація психотерапевта за потреби.
Наприкінці доповіді спікерка зауважила, що сімейному лікарю потрібно сформувати довірливий діалог із жінкою в менопаузі, щоб не залишити її наодинці з «невидимими» симптомами. Лише так можна забезпечити якісне міждисциплінарне ведення та зберегти фізичне й психічне здоров’я пацієнтки.
Про сучасні можливості електронних комунікацій у системі профілактичної медицини та концепцію «4Р» Health Care (predictive, preventive, personalized, participatory – передбачуваної, превентивної, персоналізованої та партнерської медицини) доповів Ігор Рубан, Співзасновник DocAdvisor. У своїй доповіді спікер зосередив увагу на трансформації системи охорони здоров’я в умовах цифрової епохи. Він представив бачення екосистемного підходу, де ключовим елементом стає профілактика, підкріплена технологіями електронної комунікації, цифровим моніторингом стану здоров’я та активною участю пацієнта в управлінні власним здоров’ям. Доповідач наголосив на важливості інтеграції персоналізованих цифрових рішень, таких як електронні картки пацієнтів, телемедицина, медичні застосунки й алгоритми прогнозування ризиків. Особлива увага була приділена питанням етичності використання даних, довіри до технологій та ролі лікаря як координатора здоров’я в новій парадигмі.
Доповідь Віри Бершадської, кандидатки медичних наук, доцентки кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб НУОЗ України імені П. Л. Шупика, була присвячена сучасним підходам до ведення пацієнтів з гострим риносинуситом. Спікерка приділила особливу увагу критеріям діагностики риносинуситу (вірусного, післявірусного та бактеріального) у дорослих і дітей та диференційній діагностиці з іншими станами, яка дозволяє призначити адекватне лікування й уникнути невиправданого застосування антибіотиків. Рішення про призначення антибіотиків має ґрунтуватися на комплексній оцінці клінічної картини. Лихоманка ≥38°C, погіршення стану після періоду покращення, однобічна локалізація симптомів та виражений больовий синдром здебільшого є характерною ознакою бактеріального ураження пазух. Доповідачка наголосила, що неконтрольоване, надмірне (а також надто короткотривале) застосування антибактеріальних препаратів призводить до резистентності, погіршення клінічних результатів і зростання витрат на лікування. Сучасні настанови щодо терапії гострого бактеріального риносинуситу рекомендують віддавати перевагу призначенню амоксициліну з клавуланатом / без нього або пероральним цефалоспоринам III покоління. Серед препаратів цієї групи спікерка виділила Сорцеф® (цефіксим) завдяки його ефективності проти широкого спектра патогенів, зокрема й резистентних штамів, зручному режиму прийому та низькому ризику розвитку небажаних ефектів.
Про особливості лікування хронічного больового синдрому в пацієнтів, які потребують паліативної допомоги, доповіла Зоя Максимова, медична директорка Центру паліативної допомоги благодійного фонду «СВОЇ», асистентка кафедри паліативної та хоспісної медицини НУОЗ України імені П. Л. Шупика.
Спікерка зауважила, що біль є найпоширенішим і водночас найбільш недооціненим симптомом, який суттєво погіршує якість життя та потребує системного, чутливого й клінічно обґрунтованого підходу. У виступі були докладно розглянуті принципи оцінки болю: використання шкал оцінки інтенсивності, ведення щоденників болю, комунікація з пацієнтом та його родиною щодо очікуваного ефекту лікування. Доповідачка зазначила, що під час складання плану знеболення необхідно враховувати тип болю (соматичний, вісцеральний, нейропатичний), загальний стан пацієнта, прогноз, супутні стани й потенційні побічні ефекти анальгетиків. Окрему частину доповіді було присвячено алгоритмам призначення опіоїдних анальгетиків: принципам титрування доз, переходам з одного опіоїду на інший з урахуванням еквівалентних доз під час заміни, моніторингу ефективності знеболення та побічних дій препаратів. Завершуючи виступ, спікерка розповіла про нормативні вимоги щодо виписки рецептів на опіоїдні анальгетики, зміни в законодавстві, спрощення процедури призначення знеболювальних для паліативних хворих, а також навела приклади оформлення відповідної документації.
Наприкінці конференції організатори подякували спікерам і слухачам за участь та висловили впевненість, що навчальні заходи для лікарів первинної ланки відбуватимуться й надалі.
